У кількох тернопільських школах випускникам роздали спеціальні бланки, які попросили якнайшвидше заповнити. Як виявилося, бланки – це особові справи призовників.
Журналісти дослідили, наскільки такі дії законні, адже неповнолітніх зобов‘язують самотужки збирати персональні дані про себе та членів їхніх родин. І все це робиться чомусь через систему освіти, а не особисто
До журналістів звернулися батьки випускників, які розповіли, що перед канікулами їхнім дітям класні керівники роздали роздруковані анкети та перелік документів. Заповнивши та зібравши, учні мають після канікул їх здати у школу. А хто цього не зробить, матиме проблеми в навчальному закладі, розповіли батьки, пославшись на слова своїх дітей.
Коли кореспонденти ознайомилися з представленими документами, найперше насторожило те, що тричі у них запитують, де працюють і скільки заробляють батьки, що є в домашньому господарстві та який майновий стан сім’ї. Виникає підозра: а для чого військкомату ця інформація? Окрім того, у дитини тривають тижневі канікули, то чому вона позбавлена права на відпочинок, а зобов’язана бігати по інстанціях і збирати різні документи та довідки (а там перелік із 10 пунктів)? І насамкінець, чому неповнолітню дитину змушують збирати на себе та своїх батьків персональні дані і невідомо кому передавати?
Управління освіти не уповноважувало військкомати роздавати у школах анкети
Класний керівник однієї з тернопільських шкіл, яка теж проводила роздачу анкет, повідомила, що їх їй передала завуч і що це робиться вже не перший рік. Тому за коментарем звернулися до начальника управління освіти Тернопільської міської ради Ольги Похиляк. У неї запитали, яким договором передбачено, що через систему шкіл формують особові справи призовників і чому тернопільські школярі повинні збирати якісь довідки під час канікул?
– Уперше чую про те, що в школах роздають якісь анкети, – зізналася Ольга Похиляк. – Жодної вказівки про проведення анкетувань у школах з боку управління освіти не надходило. Особисто я таких погоджень не давала. Зі слів військового комісара, їхній представник роздавав у школах аркуші вивчення 17-річних хлопців з метою оформлення прописки до призовної дільниці. Школи – це окремі юридичні особи, які можуть приймати такі рішення самостійно.
На уточнююче запитання, чи у разі незаповнення анкет учні будуть мати проблеми у школі, Ольга Петрівна відповіла: «Які проблеми? Це ж не ми роздавали анкети». І додала: «У наш час не рідко бувають випадки, коли чиїмись руками хтось хоче полегшити собі роботу».
Заступник військового комісара Тернопільського обласного військового комісаріату, підполковник Петро Сирко підтвердив нам, що представники шкіл і справді отримали бланки документів з військкомату задля підготовки особових справ призовників. На запитання, яка мета збору інформації про матеріальний стан сім’ї призовника (скільки заробляють батьки і що є в наявності в домашньому господарстві), посадовець повідомив, що військкомат має знати, повна у призовника сім’я чи ні, чи матеріально забезпечена, щоб прийняти рішення, підлягає він призову чи ні.
А щодо переліку запитань, які потрапили до анкетування, вони, за словами Петра Євгеновича, регламентуються постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2002 року №352. Згідно з додатком 4-1 до цього документа, розроблена облікова картка призовника. У ній серед іншого є лист вивчення призовника.
– Лист вивчення призовника розробляється військкоматом. У нього ми включаємо запитання, на які би хотіли отримати відповідь, при цьому вони не виходять за рамки даної постанови Кабміну. Так, згідно із ст. 76, члени призовної комісії уточнюють у призовника дані про склад сім’ї, матеріальне становище, житлові умови, розмір його заробітку і заробітку членів сім’ї. Для призовників, які мешкають у селі, запитуємо інформацію про те, що в родині є у домашньому господарстві (корова, качка, курка). Ця інформація нам потрібна, бо часто призовники заявляють, що у них залишається одною мати, а вона літня жінка і не справиться з господаркою, яка є в родині. І хоча відстрочки такому призовнику, очевидно, не дадуть, але призовна комісія має і це розглянути, – каже Петро Євгенович.
Чому ці дані збираються через систему шкіл, а не безпосередньо військкоматами?
– За Законом України про військовий обов’язок і військову службу, призовник особисто має прибути до військкомату та особисто заповнити анкету. Водночас зі школи нам подають списки. І нам простіше роздати документи по школах, щоби не викликати дітей до військкомату. Бо в іншому разі їм потрібно приїхати, щоб отримати пакет документів. Заповнивши його, мали би ще раз їхати на рентген, аналізи тощо. І потім ще раз для проведення приписки. Ми ж полегшили роботу призовнику, щоби йому зайвий раз не їздити до військкомату. Це ж саме стосується і батьків призовника. Аби провести якісне вивчення призовника, нам також потрібно поспілкуватися з батьками, щоби, до прикладу, дізнатися, які у їхнього сина були вади тощо. Знову ж таки їх потрібно викликати до військкомату, ми ж ці питання прописали в анкеті, щоби зайвий раз і їх не турбувати, – повідомив заступник обласного воєнкома.
А тим часом адвокат Анатолій Мовчан повідомив «Номер один», що формування особової справи призовника – це виключно прерогатива військкомату, його працівники повинні це робити своїми силами.
– Військкомат просто полегшує собі роботу, скинувши все це на школу. Школа не є тим закладом, який повинен цю роботу виконувати. Наприклад, надати довідку або навчається призовник у школі, чи зробити на нього характеристику керівництво школи зобов’язане, але виконувати за військкомат роботу школа не зобов’язана і в принципі їх не може ніхто змусити! – наголосив пан Мовчан. – Говорити про законність чи незаконність дій, пов’язаних із заповненням виданих учням анкет, взагалі не бачу підстав, тому що законом навіть не передбачено, що саме призовник повинен це робити. Читаємо лист вивчення. Хто його підписує? Військовий комісар! Апріорі, хто документ підписує, той його і заповнює. Я допускаю, що особисто військовий комісар при наявності кількох сотень призовників може фізично того не зробити, але у нього є цілий штат підлеглих.
Що ж до анкет із доволі дивними запитаннями, то Анатолій Мовчан підкреслив, що йому не відомі норми закону, які би дозволяли військкомату вимагати від призовника заповнювати їх.
– Ряд запитань, які стосуються майнового стану призовника і його сім’ї, – це інформація, яка, по-перше, не для широкого розголосу, по-друге, не відомо, куди ці дані можуть потрапити. Анкети можуть «ходити» по школі, а це вже не етично. Я вже не говорю про захист персональних даних! – каже юрист.
Також пан Анатолій підтвердив слова Ольги Похиляк, що за неподання розданих анкет учням у школі жодного покарання не передбачено.
– Це право кожного – може подавати, а може й не подавати інформацію. Жодної відповідальності за те, що учень цих даних не подав, не може бути, бо це ніде і нічим не передбачено. А якщо немає порушення, то немає за це відповідальності. Та й чому мають бути проблеми в школі через військкомат? – дивується адвокат. Окрім того, законом чітко передбачено, що інформацію про 16-річних майбутніх воїнів органи поліції та ЖЕКи повинні надавати безпосередньо військкоматам у відповідь на їхні запити. Однак тернопільські анкети розроблені таким чином, що школяр повинен сам бігати по кабінетах і брати потрібні довідки (виняток – довідка про склад сім’ї, яка видається безпосередньо допризовнику). Це вже прямо розходиться зі словами заступника військового комісара обласного військкомату, що анкета економить час дитині, адже насправді на школяра просто «повісили» чиїсь обов‘язки по формуванню запитів та видачі довідок. І в результаті виходить, що поки дядьки у кабінетах тішаться придуманими ними «спрощеннями», одинадцятикласники Тернополя усі канікули бігають по різних інстанціях, виконуючи їхню, оплачувану державою, роботу.
Вимоги військкоматів суперечать закону України
Порядок прийняття громадян до призовних комісій та ведення військового обліку призовників і справді регламентується постановою Кабміну від 21 березня 2002 року. Цим документом визначено необхідний обсяг інформації про особу, яку має право обробляти військовий комісаріат з метою взяття призовника на військовий облік. Зокрема, для припоски до призовної дільниці особа має подати такі документи:
паспорт або свідоцтво про народження;
копію атестата, диплома, свідоцтва чи довідку про освіту;
довідку про склад сім’ї;
довідку з місця роботи або навчання;
характеристику з місця роботи або навчання;
чотири фотокартки;
свідоцтва, посвідчення і довідки про одержання спортивних розрядів;
посвідчення водія автомобіля.
Інформація про родичів призовника обмежується їхнім прізвищем, ім’ям та по батькові, роком народження, адресою та інформацією про працездатність.
– Незрозумілою є мета збору персональних даних щодо майнового стану родичів призовника, місця їх роботи, наявність домашніх тварин тощо. Обробка згаданих персональних даних військовими комісаріатами не передбачена законодавством. Склад і зміст запитуваних у довідці про родину призовника персональних даних не відповідає одному із ключових принципів законної обробки персональних даних – відповідності, адекватності та ненадмірності стосовно визначеної мети їхньої обробки. Таким чином, вимога військкоматів щодо заповнення згаданої довідки суперечить Закону України «Про захист персональних даних», – заявила ще у 2015 році Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Валерія Лутковська.
Тоді ж вона звернулася до Міністра оборони України вжити заходів щодо припинення незаконного збору військовими комісаріатами персональних даних майбутніх призовників та членів їхніх родин.
– Прошу привести у відповідність до вимог законодавства склад персональних даних військовослужбовців і призовників, що зберігаються військовими комісаріатами. Забезпечити знищення персональних даних військовослужбовців і призовників, збирання та зберігання яких не відповідає законодавству. А також провести роз’яснювальну роботу серед посадових осіб військкоматів щодо обов’язковості дотримання вимог законодавства про військовий облік військовозобов’язаних і призовників та захист персональних даних, – йшлося у зверненні Валерії Лутковської.
Тоді в оборонному відомстві дослухалися до слів Уповноваженого з прав людини та запевнили, що всі раніше зібрані персональні дані про майно призовників і їхніх родин буде вилучено з особових справ та знищено. Але про те, що в Тернопільській області ще два роки по тому і далі порушують закон про захист персональних даних, та вимагають з дітей інформацію, не передбачену законодавством, у Міністерстві оборони, очевидно, навіть не здогадуються.
ДО РЕЧІ….
У Тернопільській міській раді затверджено програму «Призову громадян міста Тернополя на строкову військову службу на 2016-2019 рр.» Вона фінансується за рахунок коштів міського бюджету. Згідно з розписом, у бюджеті на канцтовари для призовних дільниць у 2017 році передбачено 30 тис. грн. А наш військкомат і далі просить у призовників… папки із зав’язками та марковані і немарковані конверти.
– Ніхто не зможе зобов’язати призовника приносити конверти чи папки. Це може бути, як приклад, якась благодійна допомога, але не зобов’язання. Жодним законодавчим актом не передбачено, що призовник має надавати конверти, папки тощо на призовну дільницю, – каже адвокат Анатолій Мовчан.
