Макет сакральної споруди для тернополян офіційно відкрили у неділю, 10 вересня. Це відкриття стало символічним для містян. Адже, як сказав тернопільський краєзнавець та учасник проекту Тарас Циклиняк, ми найбільше цінуємо втрачене.
Символічно, що макет тернопільського Парафіяльного костелу Матері Божої Неустанної Помочі розмістили на місці, де нещодавно було вилучено боєприпаси часів Першої і Другої світових воєн. Відкриття зібрало чимало тернополян, які люблять і пам`ятають своє старе файне місто, пише “20 хвилин”.
Тернополяни мали можливість подивитися на архівні світлини, побачити велич і красу парафіяльного костелу.
Над побудовою парафіяльного костелу щоденно працювало 30 мулярів, 15 каменярів, 6 теслів, 50 помічників і 25 жінок. Будівництво тривало близько 4 років. А ось невеличка творча група над створенням вуличного макета працювала близько 3 років.
Автор макета – Володимир Кріса, архітектор – Борис Солонін, живописець та скульптор – Дмитро Мулярчук.
Володимир Кріса каже, що створення макета – дуже клопітка робота, яка полягає у розробці трьохвимірної моделі на комп`ютері.
– Кожна деталь, яка тут є, я спочатку розробляв на комп`ютері, – розповідає пан Володимир. – Задавав розміри, потім друкував її на папері, вирізав, склеював докупи і потім уже з цієї моделі ми знімали зліпки і піддавали бронзі.
Тарас Циклиняк каже, що сьогодні здійснилася його маленька мрія.
– Мрію ще, щоб слово “Тернополянин”, написане з великої букви, мало особливий сенс для кожного з нас. – поділився пан Тарас.
Автор численних спогадів про Тернопіль Ірина Максимів не може спокійно згадувати про руйнування костелу.
– Костел був особливою спорудою в Тернополі, то була окраса міста, – згадує жінка зі сльозами на очах. – Усередині костелу були ошатні меблі з дорогого червоного дерева. А органи які там були…Коли грали, то на пів-Тернополя було чути. У кого рука піднялася знищити споруду таку? Я на той універмаг донині дивитися не можу, у мене така злість. Коли зносили костел, то навколо голці ніде впасти було. Тут і старі, і малі, і жінки, і чоловіки молилися, аби не руйнували, а вони трощили, ламали. То нелюди то варвари.
Жінка завершила свій виступ важливими для кожного тернополянина словами: “Пам`ять не знищити, Тернопіль ще живий”.
