Все літо і початок осені справжніми друзями деяких жителів Тернополя стали чайники та баняки. Гаряча вода періодично зникає і стала розкішшю.
55-річна Ольга Свистун приїхала із села в Тернопіль до дочки. Жінка розповідає, що часто приймає дочку із сім’єю в себе, щоб ті помилися у гарячій воді.
– Бідні тернополяни виходять з цієї ситуації, як можуть, – каже жінка. – Хто гріє воду, хто їде по сусідах і родичах, в яких є бойлер. Люди надіються, платять, а результату жодного. Обіцяють, що з опалювального сезону воду ввімкнуть. Ну ми дуже сподіваємося на це.
35-річна Інна Радковська має газову колонку, тому це питання особисто для її сім’ї не актуальне.
– На БАМі маю знайомих з маленькою дитинкою, – розповідає жінка. – Нарікають, що дуже важко справлятися, вони постійно не встигають нагрівати ту воду.
Деякі тернополяни навіть не знають про те, що місто потерпає без гарячої води.
– У мене є колонка, тому ми з цією проблемою не стикалися, – каже Світлана Овсяник.
– Я вперше чую, що в Тернополі немає гарячої води. І тернополян з бойлером чи індопленням таких проблем немає.
– Я чула, як бідні люди негативно відгукуються про цю проблему, – каже мама у декретній відпустці Ірина.
– Коли у сім’ї є дитина, то це, звісно, катастрофа. Це дуже незручно і некомфортно. Але слава Богу, що у мене є бойлер. Тому нас ця проблема оминула.
Є тернополяни, які звинувачують у цій ситуації владу.
– Це просто ганебне явище, – обурений тернополянин 72-річний Богдан Климчук.
– Діти наші немиті ходять до школи. Такої ганьби не повинно бути. Особисто я миюся в холодній, це жахливе відчуття. Іноді трохи підігріваю води собі у великому баняку. А знаєте, хто винен? Винна влада, яка забирає у трудящих гроші, підвищує ціни і потім відключає воду. Маємо БЕЗвіз, БЕЗвихідь, БЕЗгрішшя.
Студенти, що живуть у гуртожитках, страждають так само. Волейболіст і студент ТНПУ Назар Задорожний каже, що після тренувань він зобов’язаний помитися, а застудитися у холодній воді він не хоче.
– Добре, що хоч в університеті є бойлер, – тішиться хлопець. – Адже після тренувань ми можемо там помитися.
