Центром визвольного руху село Бишки обрали не випадково, адже тут ще добре пам’ятали безсмертну славу усусів, збереглися їхні могили, які дбайливо доглядали місцеві мешканці.
На подвигах усусів, вояків УГА виховувались нові покоління борців за волю України. Тут були добре організовані й належно вишколені революційні кадри ОУН. Свідомість і підтримка місцевого населення заклали добрий грунт для перебування на Козівському терені Проводу ОУН.
Територія Бережанської округи ОУН (криптонім «Холодний Яр») охоплювала Зборівський, Козівський, Поморянський, Рогатинський, Бережанський та Підгаєцький райони. Центром визвольного руху стало с. Бишки, в якому розташовувалися ставка Проводу ОУН, штаб-квартира провідника ОУН – «Тура», головного командира УПА «Тараса Чупринки», голови секретаріату УГВР Романа Шухевича. У селі було 18 криївок, де переховувались і діячі ОУН.
На терені «Холодного Яру» перебували 10 тис. повстанців ВО «Лисоня» та збройного підпілля ОУН. В Бишках і навколишніх селах діяли референтури Проводу ОУН. Дмитро Маївський («Тарас») – керівник політичної референтури, Яків Бусел («Київський») – очолював пропагандивну референтуру і друкарню, Микола Арсенич («Михайло») – керівник референтури СБ Проводу ОУН, а також там були лінії зв’язку Проводу ОУН, «Карпати–Волинь», Крайового проводу ОУН «Поділля» та інші структури, які забезпечували національно-визвольний рух.
Потрібно також враховувати географічне розташування села Бишки. По-перше, від Конюх пролягають Бишківські, Жуківські, Поморянські ліси, у яких перебували відділи УПА (ворог у тих районах почувався невпевнено). По-друге, розташування на межі Львівської і Тернопільських областей (найближчі віддалі до Івано-Франківщини, Волині та Рівненщини, що полегшувало тримати сконцентрований зв’язок воюючої України).
Тому не випадково, що 21-25 серпня 1943 р. на хуторі Веснівка, біля с. Золота Слобода Козівського району, відбувся ІІІ Надзвичайний великий збір ОУН, на якому була ухвалена програма побудови УССД із соціально-демократичним нахилом. ОУН веде рішучу боротьбу проти інтернаціоналістичних і фашистських програм та політичних концепцій, оскільки вони є загарбницьким інструментом політики імперіалістів з орієнтацією в боротьбі на власні сили народу. Тоді ж обрали бюро Проводу ОУН на чолі з Р. Шухевичем, а також Провід ОУН, Головну раду ОУН та суд ОУН.
Значну роль у перебуванні провідних діячів на Козівщині відігравала конспірація. У переважній більшості господарі, в яких були криївки, не знали, хто в них квартирував. Усі кур’єри, які відповідали за зв’язок і безпеку чільних діячів, дотримувалися 6-го пункту Декалогу: «Про справу говори не з ким можна, а з ким треба». Саме дотримання засад конспірації сприяло тривалому перебуванню на одному терені багатьох провідних діячів ОУН і УПА.
Більшість нарад Проводу ОУН Роман Шухевич проводив у Бишках в домівці Олекси Лихолата.
У 1943-1945 рр. у Бишках і навколишніх селах перебували майже всі члени Проводу ОУН, Військових округ УПА, більшість крайових провідників і командирів груп.
Феномен УПА не має аналогів у світі. Яка нація у часи бездержав’я, без союзників воювала на три фронти понад 10 років, опираючись лише на власні сили? Під час дискусій на ІІІ НВЗ ОУН навряд чи хто міг збагнути, що визвольна боротьба ОУН-УПА триватиме десятиліття. Навіть Роман Шухевич вважав, що в умовах більшовицького терору повстанські формації протримаються не більше двох років.
6–8 жовтня 2017 р. у с. Бишки відбудуться урочистості з нагоди 75-річчя створення УПА. Створено оргкомітет з відзначення на чолі з першим заступником голови Тернопільської обласної ради Василем Деревляним і заступником голови Тернопільської обласної державної адміністрації Юрієм Юриком. Тож сподіватимемося, що забуту історичну правду про Бишки, як центр національно-визвольного руху, буде відновлено.
Джерело: Євген ФІЛЬ, газета “Свобода”
