В урочищі «Дубина» поблизу Кривчого Борщівського району відбувся мітинг-реквієм, панахида та освячення встановленого хреста, меморіальної дошки полеглим воякам ОУН-УПА, які загинули біля гроту «Глинка» у серпні 1945 року.
Участь у вшануванні пам’яті загиблих упістів взяли голова райдержадміністрації Людмила Юзьків, заступник голови РДА, організатор даного заходу Микола Будзінский, голова обласної ради Віктор Овчарук, народний депутат України Олег Барна, громадські активісти, місцеві громади. Священнослужителі відправили панахиду за душі звитяжців. Місцеві аматори підготували концерт патріотичних пісень.
Довідково:
9 серпня 1945 р. група енкаведистів викрила наших повстанців у глухому гроті неподалік с. Верхнє Кривче. Ця невелика печера служила завжди добрим пристанищем українським борцям. Її довжина сягала майже 20 метрів і закінчувалася глухою місткою порожниною.
Цього ж дня у гроті заквартирувала боївка Степана Слишинського, пс. «Комар» (нар. у с. Завалля над Збручем у районі Мельниця-Подільської. 20 радянських найманців, які прибули з Сапогова, оточили цей грот.
На узвишші поставили три скоростріли, націлені на вхід, і наказали виходити по одному. Хлопці мовчали. Облога тривала 2 доби. Енкаведисти розпалили вогонь біля входу в печеру, сподіваючись, що дим викурить повстанців. Але ця затія була марною. Тоді відправили кривецького лісника Бугеру із запискою, в якій наказали здатися. Повстанці не відповідали. В ніч з 9 на 10 серпня обложені, вибравши момент, почали прориватися з оточення з боєм. З грота вибігли четверо повстанців і розбіглися у різні боки. Першими вискочили Петро Олексин («Тарас») із с. Гермаківка і «Шелест» (справжнє ім’я не ідентифіковане), й вони врятувались. Інші два стрільці Дмитро Головатий («Гала») і Степан Чернецький («Твердий») впали від прицільних пострілів енкаведистів. Троє залишились у гроті й відмовились виходити.
10 серпня енкаведисти замінували грот і підірвали його. Від потужного вибуху під землею загинули Петро Матіїв («Зубенко») з с. Гермаківка, Іван Бездітний («Соловій») і Дмитро Бугера («Недоля») обидва з Верхнього Кривча. Але спелеологи знайшли тільки один скелет. Де ще двоє, невідомо.
У тім бою за нашу волю загинули:
1. Бугера Дмитро 1915 р.н. («Недоля») с. Верхнє Кривче.
2. Бездітний Іван Андрійович 1921 р.н. Член ОУН («Соловій»). Стрілець СКВ УПА. Загинув під час облоги Кривченського грота 10.08.1945 р.
3. Головатий Дмитро Васильович – 1922 р.н. Член ОУН («Гала»). Стрілець СКВ. Загинув 9.08.1945 р. Під час облоги Кривченського грота. Похований у с. Гермаківка.
4. Матіїв Петро Васильович 1922 р.н. («Зубенко») с. Гермаківка.
5. Чернецький Степан Петрович 1927 р.н. Член ОУН («Твердий»). Підпільник. Загинув 9.08.1945 р. під час облоги Кривченського грота. Похований у с. Гермаківка.
