Котельні на торфі у Тернополі: афера чи благо?

Впродовж останніх місяців у Тернополі тривають дискусії щодо доцільності енергетичного експерименту мерії.


Міська влада знайшла альтернативу природньому газу – частково переобладнати сім котелень з газу на торф. Щоправда, надзвичайно вигідний інвестиційний проект «забули» обговорити з громадськістю, тож тернополяни дізналися про нововведення вже після тестування обладнання. Сильний гул і поганий запах насторожив міщан, вони почали організовувати акції протесту. Під натиском громадськості та завдяки припису Держекоінспекції роботи тимчасово припинили. Та чи надовго? Чи прийнятна для Тернополя торфова альтернатива, тепер з’ясовуватимуть екологи та правоохоронці. Люди ж протестують нон-стоп і здаватися не збираються – кажуть, що не дозволять міській владі отруювати повітря. Від себе ж зазначимо, що проект, який з таким скрипом запроваджує влада Тернополя, скоротить видатки міста на теплоенергію аж на… 1,2%.

Торф – і економія, і незалежність від російського газу

Інформація про котельні на альтернативному паливі з’явилася ще у жовтні 2016 року. Міський голова анонсував, що протягом опалювального сезону в Тернополі запрацює сім котелень на альтернативних видах палива, які забезпечуватимуть теплом заклади бюджетної сфери. Зокрема зазначив, що у місті вже змонтовано три такі котельні, роботи на інших тривають.

«Заради реалізації цього проекту було залучено інвестора та побудовано завод із переробки торфу на торф’яні крихти – сировини для котелень, – повідомив Сергій Надал. – За рахунок роботи котелень на альтернативних видах палива ми зменшуємо споживання російського газу і поступово заміщуємо його українським паливом. За нашими підрахунками, за опалювальний сезон ми зекономимо більше 8 тис. куб. м. газу та близько 20 мільйонів гривень. Наразі у Тернополі вже працює подібна котельня на базі третьої лікарні, яка за попередній опалювальний сезон зекономила до 30%».

У КП «Тернопільміськтеплокомуненерго» запевняють – котельні на торфі допоможуть врятувати систему централізованого теплопостачання у Тернополі.

«Найважливішою нашою метою є енергетична безпека і впровадження різних видів палива для вироблення теплової енергії, – зазначає директор КП “Тернопільміськтеплокомуненерго” Андрій Чумак. – Ми проаналізували енергетичні ресурси України та статистичні дані, тому, окрім газу, на наших котельнях ми плануємо спалювати щонайменше два види палива – торф, агропелети, відходи деревини або ж пелети з деревини. Ми не спрямовані на один вид палива. Ми розуміємо – щоби врятувати систему централізованого теплопостачання в Тернополі, серед інших заходів потрібна диверсифікація видів палива».

За словами Андрія Чумака, 1992 року в Україні спалювали в 10 разів більше торфу, ніж сьогодні. Цей досвід згодом перейняли і ті європейські країни, які також мають такі ж значні родовища торфу, як і Україна.

«Торф – це традиційне паливо, яке регламентоване державою і краще, аніж низькосортне вугілля, – додає він. – Нашим інвестором стало підприємство “Промгазтехнологія”, бо воно є одним із небагатьох, які показали досвід спалювання торфу з дотриманням усіх екологічних норм. Це вітчизняний виробник і підприємство, яке випустило багато обладнання для сушки торфу для існуючих в Україні підприємств, які розробляють торф різних видів, і добре орієнтується в ситуації щодо видобутку і якості торфу в нашій країні. Крім того, вони згодилися виступати інвесторами, і нам не було потреби шукати додаткових джерел фінансування».

За словами Андрія Чумака, вартість теплової енергії від спалювання торфу, яку купуватиме місто, на 12% нижча, аніж вартість теплової енергії від природного газу. Щоправда, лише 10% теплової енергії, яка необхідна місту, заміщатимуть торфом. Саме таку кількість дозволяють виробляти виробничі потужності котелень. Натомість інвестори зазначають: вартість проекту – більше 100 мільйонів гривень. Вони запевняють, що котельні на торфі не принесуть шкоди екології, а рівень викидів відповідає не лише українським, а й європейським нормам.

«Торф є доступним альтернативним паливом у вашому регіоні, – зазначив менеджер фірми “Промгазтехнологія” Олександр Кушер. – Ми спорудили сучасний завод, який готує паливо для наших котлів, щоб вони працювали на найкращих показниках. Ми спалюємо торф в об’ємі, тому в нас немає недопалу і відходів. На кожній котельні у нас встановлені фільтри. Вони забезпечують європейські норми викидів пилу в повітря – 50 міліграмів на метр кубічний, коли у нас граничний показник становить 150 міліграмів на метр кубічний. Завдяки проекту в Тернополі вдасться зекономити більше 60 мільйонів гривень на газі для міста».

У редакції Z вдалися до арифметики – і вийшло, що економія, яку забезпечить торф’яний проект місту, становитиме лише 1,2%. То чи варто заради таких показників ризикувати здоров’ям містян?

Директор підприємства «Промгазтехнологія» Олег Воєводкін наголосив, що «Тернопільтепло» уважно дослухається до думки громадськості і йде назустріч побажанням мешканців прилеглих до котелень вулиць. Зокрема на вимогу громадськості понаднормово була збільшена довжина труб для викидів – до 34-х замість 22 метрів, передбачених проектом і нормами екологічної безпеки. Всі параметри викидів надаватимуть мешканцям онлайн на сайті Тернопільтепло – teplo.ternopil.ua. А ще торф у перспективі використовуватимуть місцевий – з жовтня повинен запрацювати завод на Шумщині.

Котельня за… 30 метрів від будинку

Здавалося б, така новація мала втішити тернополян. Однак коли обіцянки мера почали втілювати в життя, люди забили на сполох. Насамперед тому, що всі котельні розміщені у густонаселених спальних районах. Чиновники кажуть, що санітарну зону довкола них порушили ще в 1990-х. Тож тепер вже за з 30–50 метрів від котелень розташовані найближчі будинки.

«Ми довідалися, що речовини, які виділяються при розщепленні торфу, дуже погано впливають на здоров’я, – каже тернополянка Юля Мамчак. – Це призведе до погіршення самопочуття, головного болю тощо. Регулярне використання торфу сприятиме розвитку легеневих, серцево-судинних, алергічних реакцій. А довкола котельні розташовані чотири садочки ближніх і два дальніх. Не так далеко і школи. Як тут можливо спалювати торф? Навіть у шкільному підручнику можна знайти інформацію, наскільки він шкідливий».

Найбільше людей обурює той факт, що чиновники не провели жодних громадських слухань і самостійно вирішили переобладнати котельні. Більшість же тернополян про те, що у місті спалюють торф, дізналися через поганий запах, чорний дим із труб та страшенний гул.
«Нас навіть не повідомили, коли почали будувати, не казали, що таке буде, Не було жодних громадських слухань, – додає Юлія Мамчак. – Як таке можливо? Влада міста вирішила зекономити газ ціною нашого здоров’я? Котельня знаходиться просто у дворі двох житлових будинків. Як так можна? Ми вимагаємо зупинити і заборонити проведення реконструкції котельні на вулиці Київській з переведенням на альтернативні види палива з добудовою виробничого приміщення, бо не хочемо в результаті дихати торф’яними відходами».

Спершу проти котелень на торфі почали протестувати власне мешканці вулиці Київської. Вони організовували збори, збирали підписи і зверталися в поліцію, коли керівництво котельні відмовлялося розповідати, що споруджують на її території. Згодом до акцій протесту почали долучатися жителі інших вулиць – зокрема вул. І.Франка, Живова, Купчинського. Люди перекривали в’їзд на КП «Тернопільміськтеплокомуненерго», приходили з плакатами під міську раду, однак чиновники розводили руками. Мовляв, роблять усе законно, і тернополяни можуть відстоювати свої права лише у юридичній площині. Під час останньої сесії міської ради 28 липня міський голова Сергій Надал запропонував створити комісію, яка б допомогла розібратися у ситуації із котельнями на торфі і знайти вихід із тої ситуації, яка склалася на сьогодні.

Отож розпорядженням міського голови була створена робоча група для розробки змін до Плану дій зі сталого енергетичного розвитку та діяльності КП ТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» щодо котелень на альтернативних видах палива. У цю групу ввійшло сім депутатів. За яким принципом їх обирали, невідомо. До прикладу, сюди не включили Михайла Сиротюка, на окрузі якого розташована чи не найскандальніша котельня на вул. Київській. Натомість потрапили двоє посадовців з КП ТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго», заступник начальника управління правового забезпечення, інвестор, директор «Промгазтехнологія» Олег Воєводкін та Богдан Бутковський – голова ТОГО «Рух «Світанок»», але, окрім того, депутат обласної ради, член фракції «Свобода» в облраді та активний учасник блокування Тернопільської міської ради.

Від громадськості до роботи долучили лише двох представників – від ТОО ПП «ДемАльянс» та ТОО «Національний корпус» без зазначення конкретних осіб. Громадські активісти, які вже майже півроку займаються цією проблемою, вражені тим, як знову проігнорували інтереси тернополян.

У той же час тернополяни під час зборів на вул. Київській 17 липня створили ініціативну групу з проведення громадських слухань щодо питання заборони комунальному підприємству ТМР «Тернопільміськтеплокомуненерго» реалізацію проектів, пов’язаних із будівництвом, введенням в експлуатацію та експлуатацією теплогенеруючих установок, призначених для виробництва теплової енергії з використанням альтернативних видів палива (торфу).

До складу ініціативної групи увійшло сім осіб: Юлія Мамчак, Денис Милий, Лариса Семчишин, Жанна Живко та Михайло Іваненко, Володимир Петришин, Михайло Кавенський. Проведення громадських слухань заплановане на вересень.

«Саме тернополяни, люди, які живуть у нашому місті поряд з цими котельнями, можуть вирішувати, чи потрібно їх будувати у Тернополі, – зазначає ініціатор проведення громадських слухань Денис Милий. – Люди повинні висловити свою позицію: підтримати або не підтримати цей проект. І влада мала б до них прислухатися».

І торф’яні котельні без газу не обійдуться

Тернополянам важко зрозуміти таке непереборне бажання керівництва міста і «Тернопільміськтеплокомуненерго» реалізувати проект котелень на торфі. Адже жодних обіцянок, ані зменшити тариф, ані про інші переваги людям не дають. Всі котельні розташовані у густонаселених районах міста – поряд із садочками, школами, поблизу лікарень. Небезпеку та малоймовірну вигоду для містян підтверджують і фахівці.

«При спалюванні природного газу на одну гігакалорію викидається 234 кілограми вуглекислого газу, при спалюванні торфу майже вдвічі більше – 443 кілограми, – зазначає кандидат біологічних наук, доцент кафедри хімії та методики її викладання Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Володимир Хоменчук. – В торфі може міститися до 2,5% сірки, що створює небезпеку кислотних дощів. В сукупності наявність сажі, сірчистого газу, крапельок води за сприятливих кліматичних умов (штиль, висока вологість, низький тиск) можуть провокувати появу так званих смогових явищ. У такому разі в першу чергу будуть страждати люди, які хворіють на серцево-судинні хвороби, алергії, будуть з’являтися проблеми з органами дихання. Свого часу американський дослідник Луї Баттон сказав: “Одне з двох: або людина зробить, щоби було менше диму, або дим зробить, щоби було менше людей”».
У торфі міститься значна кількість шкідливих речовин, запевняють науковці. Тож, вочевидь, тернополянам потрібні гарантії, що у небо не потраплятиме щодня ледь не вся таблиця Мендєлєєва.

«Торф – дуже ефективне паливо, – зазначає кандидат біологічних наук, доцент кафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Галина Гуменюк. – Однак воно становить екологічну небезпеку. Хочу навести результати аналізу торф’яних брикетів з підприємства “Житомирторф”. Аналізували партію вагою 1 тис. тонн. Отож, вона містить радіонукліди, які потрапляють у навколишнє середовище: цезій-137 – 176 бекерів на кілограм, стронцій-90 – 10 бекерів на кілограм, органічна речовина, яка спалюється – 44,8%, мідь – 0,45 міліграм на кілограм, свинець – 19,6 мг на кілограм і т. д. При горінні органічних речовин виділяється значна кількість вуглекислого газу, який спричинює загальновідому екологічну проблему – парниковий ефект».

Люди протестують, екологи забороняють, а котельні… будують

Обурення людей підтримують і державні екологічні установи. Запевняють: будувати і тестувати котельні без попередніх експертиз не можна. І навіть видали спеціальний припис, який забороняє реалізацію даного проекту. Не вдалося інвесторам отримати і дозвіл на викиди в управлінні екології та природних ресурсів Тернопільської ОДА.

«Перевіряти “Тернопільміськтеплокомуненерго” ми почали з березня 2017 року, – розповів Едуард Ференц, начальник Державної екологічної інспекції у Тернопільській області. – За результатами перевірки 12 травня дали попередній припис не приступати до реалізації проекту до отримання позитивних висновків Державної екологічної експертизи по проектній документації. А перед тим попередньою перевіркою було зафіксовано, що на семи котельнях здійснюється робота по монтажу технологічного обладнання, яке буде працювати на торф’яній крихті. Цей вид діяльності має підвищену небезпеку і підпадає під обов’язкову екологічну експертизу. Після першої перевірки дали припис – і на деякий час підприємство припинило роботи. Потім до нас знову звернулися громадяни, що на котельні по вулиці Київській тривають роботи. Факт підтвердився. За невиконання припису штрафували посадових осіб “Тернопільміськтеплокомуненерго” двічі. Наразі вони подали на нас до окружного адміністративного суду стосовно правомірності видачі нами припису. Ми за результатами останньої перевірки звернулися до того ж окружного адміністративного суду з позивними вимогами щодо заборони реалізації проектів і рішень щодо влаштування котелень на торф’яній крихті без позитивного висновку Державної екологічної експертизи. У статті 39 закону України “Про екологічну експертизу” написано, що реалізація проектів і програм без висновку Державної екологічної експертизи забороняється. Суб’єкт господарювання, який хоче здійснювати якусь роботу, але знає, що вона може завдати шкоду довкіллю, повинен звернутися до контролюючих органів за отриманням відповідних дозволів. А на даний час ми констатуємо, що суб’єкт господарювання не має права здійснювати викиди в атмосферу і реалізувати проекти до того моменту, поки не отримає позитивний висновок Державної екологічної експертизи і дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря».

Натомість керівник «Теплокомуненерго» Андрій Чумак переконаний, що це є помилка екологічної інспекції.

«Ми проаналізували повністю законодавство і на цей припис подали в суд. Оскільки в нас є закон про альтернативні види палива, – зазначає він. – Торф включений як альтернативний вид, на відміну від природного газу, вугілля і нафти».

Державна екологічна експертиза змогла б поставити крапку у протистоянні людей і чиновників і визначити безпечність котелень на торфі для Тернополя. Однак це не єдина екологічна проблема цього проекту.

Власником обладнання для котелень на торфі у нашому місті є фірма «Тернопільтепло». Щоби його встановити і почати експлуатувати, вони повинні були отримати дозвіл на викиди. Але їм такого дозволу не надали.

«”Тернопільтепло” звернулося в управління екології та природних ресурсів 30 травня 2017 року, – повідомила Галина Карбонишин, головний спеціаліст управління екології та природних ресурсів ТОДА. – 13 червня ми дали роз’яснення, чому відмовляємо їм у видачі дозволу на викиди: немає висновку Державної екологічної експертизи, а також посилаючись на рішення головного управління Держспоживслужби, де чітко прописано, що не наведені дані щодо впливу фізичних факторів забруднення атмосферного повітря, зокрема шуму під час роботи обладнання, транспортування і подачі палива, та під час його завантаження в бункер для зберігання. Крім того, у межі уточненої санітарної зони з врахуванням “рози вітрів” потрапляє житлова забудова, відсутні відомості щодо безпеки зберігання відпрацьованого палива, відпрацьованих елементів систем очистки викидів – золи і сажі. Посилаючись на це, ми і відмовили товариству з додатковою відповідальністю “Тернопільтепло” у видачі дозволу на викиди».

Наразі історією з торф’яними котельнями зацікавилися правоохоронці. Саме вони перевіряють законність переобладнання. Вже навіть відкрили кримінальне провадження по факту підробки документів.

У головному управлінні національної поліції у Тернопільській області повідомляють, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 травня внесено відомості за фактом підробки невстановленою особою проектної документації для проведення робіт по реконструкції котельні по вул. Київська 3с в м. Тернопіль для використання альтернативних видів палива за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України.

«На даний час ми проводимо розслідування, – зазначив під час прес-конференції журналістам керівник обласного управління поліції Олександр Богомол. – З’ясовуємо всі обставини цієї справи, проводимо перевірки у всіх можливих інстанціях. Ми будемо робити це розслідування якомога прозорішим, адже розуміємо, що від цього залежить здоров’я тернополян. Про результати регулярно інформуватимемо громадськість».

Тернополяни сподіваються, що депутати, екологи та правоохоронці допоможуть їм відстояти свої права і вберегти Тернопіль від екологічної катастрофи. Альтернативні джерела тепла і енергії, звичайно, потрібні – та чи варто їх впроваджувати ціною здоров’я людей?
Юлія Томчишин

Джерело: Збруч

12345 (1 Голосів)
Loading...

Автор: Halas

Коментар до: “Котельні на торфі у Тернополі: афера чи благо?

  1. Wlad
    24.09.2017 з 18:06

    Ніде у цивілізованому світі в централізованих котельнях газ не використовують. Більше того, переважно – автономні системи або на квартиру або на весь будинок. Вся Польща опалюється не то торфом, а вугіллям і не протестують. Українці так заможними не стануть, якщо будуть надкоштовний газ так непогосподарськи використовувати.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *