Гуморист з Тернополя не на жарт розлютив жінок

Іронічний пост Сергія Притули про жінок із спортзалу викликав хвилю обурень серед представниць прекрасної статі.

Не всі зрозуміли жарт про те, як дівчина демонструє свої форми перед чоловіками.

” Зайшло дівча в спортзал.
З порогу тихо привіталось, але ніхто уваги не звернув. Всі зайняті були собою та й музика лунала гучно. Лиш тренер стримано їй відповів кивком та показав на бігову доріжку. Пішла до неї так, як кажуть у народі, «не йде, а пише»! Струнка, волосся зібране в косу і як сарна гнучка, здалеку видно!

Пішла неспішним кроком, та чим далі то все швидше й швидше. Росою вкрилося чоло. Зійшла з доріжки й розпустила косу. Стріпнула головою, по плечах розпустивши густі коси. І наче б і не сталося чогось такого, та враз її помітили усі. 

Тихенько припинились балачки у залі, всі якось дружно перейшли у ту його частину, де дівчина гантельки взяла в руки. А руки, наче дві лозини, тендітні, довгі, сплелися в одну, за голову гантельку опускають. Старається дівча й не помічає, що козаки, всі як один, навколо неї наче яструби шугають. Той походжає гордо, як павич, той, наче індик випинає груди, а той набрав собі стільки млинців на штангу, що ледь’му очі не вилазять! Усе довкола промовляє, мовляв, дивись-но, чічко, які довкола легіні та й без уваги пропадають.

Повисолоплювали хлопці язики, слину вже не встигають витирати. А милуватись, слава Богу, було чим. Юні перса крізь майку випирали, немов невільники, що рвалися з галери на свободу. Сідниці, з кожним присіданням, примушували козаків зітхати скрушно, а ніжки… про ніжки ті могли б співати пісню кобзарі, але не було поряд ні бандури, ані кобзи, та й кобзарів, звичайно, не було.

Були слабкі та немічні створіння, що мускусом заповнили спортзал, забувши про свій прес і тріцепс, і навіть про свій дельтовидний м’яз. Пропав і страх і сором, їм на заміну хіть прийшла. І погляди ті хтиві вже стали помічати й інші молодиці у спортзалі. Лиш не вона. Та тільки до моменту, коли для вправи не підійшла до дзеркала. І там відбилося усе: і погляди, і пошепки оцінки, і смакування, і навіть жести непристойні.

Вмить зашарілася! Із ямочками щічки вкрилися рум’янком, від зайвої уваги якось незручно стало і збилось дихання, за гирю зачепилася ногою та ледь не впала. Зі всіх боків підбігли хлопці, чи все гаразд і чи не треба допомоги? А та не знає, де подіти очі…

Йшла зі спортзалу, тримала голову високо! Тримала спинку рівно, бо знала, що витріщаються на неї через вікна харцизяки! Ніщо не видавало хвилювання, ніхто й не знав, як десь у грудях, дрібненьким тактом билися литаври серця.

Прийшла додому. Матір з порогу бачить, що вернулась геть зовсім не такою, як ішла. «А що там, дівко, у спортзалі? Бува, не залицялись хлопці?» – пита у доньки. А те дівчисько ховає посмішку в долоньці: «Та що ви, мамо! Тим бугаям тільки гантелі в голові!» – І очі десь убік відводить. А очі ж мамі не набрешуть!

«Дивись на неї! Прийшла, як кицька, що сметани гладущик з’їла! Ти б так ото з науки, з інституту з такою пичкою приходила – ціни б тобі не було! – трохи промовчала і знову: – Завтра підеш?»

– «Піду!» – і чкурнула у кімнату.
Матір зітхнула, подивилася услід, потім на дзеркало свій погляд перевела і враз, без зайвої на те причини, стріпнула головою, по плечах розпустивши густі коси”, – написав Сергій Притула.

У відповідь жінки лишили обурливі коментарі.

 

12345 (3 Голосів)
Loading...

Автор: Бойко Роман

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *