Техногігант Google змінює навчальний процес, постачаючи недорогі ноутбуки та безкоштовні додатки у навчальні заклади. Але чи школи не надають Google більше, ніж отримують?
Чикаго. Шестикласники початкової школи імені Ньютон Бейтмана з класичним фасадом з червоної цегли, знають про нові впровадження від Google.
Минулого року всі школярі на уроці суспільствознавства отримали ноутбуки від Google. Вони відкривають Google Classroom – додаток, в якому викладачі дають їм завдання, потім переходять у текстовий редактор Google Docs (“Google Документи”), й починають написання есе.
Одинадцятилітня Масума Хан, визираючи зі свого ноутбука, розповідає, що дослідила у своєму есе, як навчання у Стародавніх Афінах відрізнялося від її власного. “У той час вони використовували лише дерев’яні дощечки і мали записувати все на них, а сьогодні нам для цього необхідний лише додаток “Google Документи””, – говорить школярка.
Шкільний округ державних навчальних закладів у місті Чикаго (третій за величиною у США) налічує близько 381 тисячі школярів і є передовим у “гуглофікації” навчального процесу.
Лише за останні 5 років Google кардинально змінив методи продажів компаній, що постачали свої продукти у школи. Американський техногігант залучив викладачів та адміністративний персонал до просування своєї продукції й в інших школах. Також він домігся прямого тестування продуктів вчителями, оминаючи посадовців із районних адміністрацій. Крім того, Google перехитрив і випередив Apple і Microsoft за допомогою потужної комбінації недорогих ноутбуків – так званих Chromebooks (“Хромбуків”) – і безкоштовних додатків для навчання.
“Сьогодні більш ніж половина школярів початкових і середніх шкіл (а це більше ніж 30 мільйонів дітей) використовують додатки для навчання від Google, наприклад Gmail і “Документи”, – повідомляє техногігант. “Хромбуки” від Google, яким спочатку не могли знайти застосування, сьогодні складають половину від усіх мобільних пристроїв, що постачаються у школи.
“За час від осені 2012 року і до сьогодні Google змінив “цікаву можливість” на основний засіб, яким школи всієї країни навчають своїх учнів шукати інформацію, створювати документи і здавати їх”, – каже Хал Фрідландер, колишній директор з інформаційних технологій нью-йоркського департаменту освіти, найбільшого в країні шкільного округу. – “Google зайняв свою нішу у школах”.
Таким чином Google допомагає вносити ґрунтовні зміни у навчальний процес, заохочуючи дітей до тренування таких навичок, як командна робота та вирішення проблем, водночас зменшуючи значення традиційних академічних знань, таких як математичні формули. Це ставить Google, і технічну економіку, в саме серце палких дискусій, які вже існували в американській освіті більш ніж сторіччя, а саме: “Що є основним завданням шкіл – випускати освічених громадян чи висококваліфікованих працівників?”
Директор групи освітніх додатків Google, Джонатан Рошель, зачепив це питання у своїй промові на торішній промисловій конференції. Згадуючи власних дітей, він сказав: “Я не можу відповісти їм, що вони робитимуть із квадратними рівняннями у майбутньому. Я не знаю, для чого вони це вивчають”. Він додав: “І я не знаю, чому вони не можуть просто загуглити відповідь, якщо вона знаходиться на відстані кліку від них”.
Школи можуть надавати Google більше, ніж вони отримують, а саме – покоління майбутніх споживачів.
З кожного “Хромбуку”, які мільйонами постачаються у школи, Google заробляє $30, продаючи сервіси для їхнього управління. Але привчаючи школярів до своїх послуг змалечку, компанія отримує дещо набагато цінніше.
Щороку кілька мільйонів американських учнів випускаються зі шкіл. І не лише Google, а й викладачі заохочують їх до синхронізації їхніх шкільних “скарбничок” Gmail та Google Docs-акаунтів з персональними. Наприклад, цього місяця адміністрація середньої загальноосвітньої школи Чатфілд у місті Літтлтон, штат Колорадо, розіслала повідомлення, що закликає школярів переконатися у тому, чи вони змінили свої шкільні облікові записи “на персональні акаунти Google”.
Але не всім батькам пасує такий підхід. Дехто застерігає, що Google може наживатися, використовуючи персональні дані дітей з їхніх шкільних облікових записів електронної пошти і, таким чином, створювати більш потужний маркетинговий профіль молоді.
“Мене турбує, що вони (Google – Ред.) працюють над розробкою профілю дитини і, коли вона дорослішає, вони будуть здатні створити навіть кращий її профіль”, – каже Девід Барсотті, менеджер проектів в сфері інформаційних технологій з Чикаго, чия дочка використовує інструменти Google в початковій школі. – “Я вважаю, що це проблема”.
Пан Рошель з Google говорить, що, коли студенти змінюють свої шкільні електронні скриньки і файли на персональний обліковий запис Google, він регулюється політикою конфіденційності Google. “Персональний Gmail-акаунт може містити рекламу”, – сказав він, але, за його словами, файли на “Google Диску” ніколи не скануються з метою показу оголошень”.
Google, підрозділ $652-мільярдної компанії Alphabet, – один із претендентів на перемогу у більш, ніж десятилітній боротьбі технологічних компаній, за школярів, які стануть у майбутньому клієнтами. “Якщо хтось починає користуватись вашою операційною системою змалечку, то ви, відповідно, отримуєте і лояльність клієнта раніше, й, можливо, на все життя”, – каже Майк Фішер, аналітик освітніх технологій дослідницької компанії Futuresource Consulting.
Google “захопив” цих користувачів нового покоління так швидко завдяки випередженню своїх конкурентів як в області розвитку освітніх продуктів, так і в сфері маркетингу.
У 2013 році, в той час як інші компанії, здавалося, намагалися продати свої вже наявні споживчі та бізнес-пропозиції школам, пан Рошель, співрозробник “Google Документів”, створив команду в Google для створення спеціальних додатків, орієнтованих виключно на шкільну освіту.
Для поширення цих інструментів, Джеймі Касап, євангеліст глобальної освіти Google, почав подорожувати по країні з мотиваційною промовою: замість того, щоб рекламувати певні продукти Google, пан Касап доводив до відома викладачів, що вони могли б поліпшити навчання у коледжах і перспективи кар’єрного росту своїх учнів, творчо використовуючи онлайн сервіси.
“Вчителі дійсно допомогли закріпитися Google в навчальних закладах, у той час як Apple і Microsoft, як і раніше, продовжували використовувати традиційні канали продажів”, – каже Філліп Дібартоло, директор з інформаційних технологій державних навчальних закладів у місті Чикаго.
Але Google також створив і проблеми, як у Чикаго так і у інших містах, шукаючи вчителів для тестування нових додатків, обходячи правила окружних адміністрацій. Google тримав все під своїм контролем.
На відміну від Apple та Microsoft, які заробляють в основному шляхом продажу пристроїв або програмного забезпечення, Google отримує більшу частину своїх доходів від цільової реклами в Інтернеті, використовуючи дані їхніх користувачів. Але було і залишається відкритим вже протягом багатьох років питання про те, як Google може використовувати дані, зібрані в інтернеті внаслідок діяльності школярів.
“Якщо ми не знаємо, що і для чого збирається, як дана інформація використовується, і чи знаходиться вона у відкритому доступі, ми ніколи не зможемо зрозуміти і з упевненістю сказати, чи ця інформація може бути використана, щоб допомогти чи зашкодити дитині”, – сказав Білл Фітцджеральд з групи захисту прав дітей Common Sense Media, що досліджує безпеку та конфіденційність освітніх додатків.
Google відмовився надати деталі стосовно збору даних про школярів, що користуються їхніми додатками. Брем Бут, директор підрозділу освіти Google, вказав на повідомлення про конфіденційність Google, яке містить категорії інформації, які компанія збирає, такі як дані про місцеперебування і “подробиці використання наших сервісів”.
Пан Бут сказав, що дані школярів в основних додатках Google (включаючи Gmail, “Календар” і “Документи”) використовуються лише для надання послуг, власне, школярам, таким чином, що вони зможуть, для прикладу, контактувати один з одним за допомогою поштової скриньки. “Ці сервіси не містять реклами, – говорить він, – і не використовують персональні дані для створення цільової реклами”.
“Якби моя дочка прийшла додому і увійшла в “Google Документи” з мого комп’ютеру, вони б знали, що вхід був здійснений з цієї адреси”, – сказав Девід Барсотті, менеджер проектів з Чикаго. “Якщо це здійснюється для освітніх цілей, тоді як виглядає їхня бізнес-модель і чому вони повинні збирати ці дані?”
“Якби моя дочка прийшла додому і увійшла в “Google Документи” з мого комп’ютеру, вони б знали, що вхід був здійснений з цієї адреси”, – сказав Девід Барсотті, менеджер проектів з Чикаго. “Якщо це здійснюється для освітніх цілей, тоді як виглядає їхня бізнес-модель і чому вони повинні збирати ці дані?”
Автор: Наташа Зінґер
Переклад та адаптація: Максим Заїка, Тетяна Вєжис
