Великдень – велике християнське свято, яке завжди хочеться відзначити по-особливому. Для того, аби місто виглядало красивим і жителі та гості його мали місце, куди можна прийти відпочити й зробити яскраві сімейні фото, Теребовлянською міською радою на площі Князя Василька було встановлено декоративні конструкції та тематичні прикраси – малі і великі писанки.
Тим, хто коли-небудь розписував звичайні яйця до Пасхального кошичка відомо, яка кропітка та нелегка ця праця. Та хіба цінують її ті, що познущалися з великих писанок на площі?
До створення великодніх декорацій у Теребовлі долучилися натхненні та захоплені власним містом люди. Їх продумували, вирізали, малювали своїми руками та встановлювали наші земляки: художники, студенти училища, шкільні колективи, працівники культури. Цю нелегку працю, а також наші спільні бюджетні кошти, витрачені на матеріали для прикрашання площі, за два-три дні «святкуючі» зуміли понищити. Особливо постраждали великі писанки, які крутили, смикали, копали і зривали десятки дітей і не тільки. Навряд чи подібну вакханалію батьки дозволили б своїм чадам удома, але ж тут – не своє?
Багато є «розумних» українців, які жаліються на державу. Та коли заходить мова про спільне майно – шанують його одиниці. Велика маса людей досі живе за стереотипом радянського союзу: не моє – не шкода. Саме тому маємо стихійні сміттєзвалища у лісах, поламані ліхтарі у парках, викручені лампи у під’їздах та багато інших наслідків зневажливого поводження із колективною власністю.
Зрозуміло, що далеко не кожен усвідомлює місто чи країну своїм домом – живемо, як цигани, готові зірватися і поїхати туди, де краще годують. Та на яку «манну небесну» сподіваємося, не вміючи анітрохи шанувати працю один одного? Швидше за все наступного Великодня уже не знайдеться бажаючих, котрі віддадуть свій вільний час, зусилля та кошти на спільне благо. «Маємо те, що маємо…» Ідемо – в Європу?
Джерело: Теребовлянська міська рада
This website uses cookies.
