Незабаром тарифи на утримання будинків та прибудинкових територій, які обслуговують приватні підприємства, а також там, де створені об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (далі ОСББ) можуть зрости.
Підстав для цього більш ніж достатньо, запевняють керівники і підприємств, і об’єднань. Серед основних – зростання мінімальної заробітної плати та ріст цін на електроенергію.
Більшість працівників – на «мінімалці»
Реалії свідчать, що зростання мінімальної заробітної плати наразі не позначилося позитивно на рівні життя населення. Більше того, ряд товарів та послуг подорожчали. В основному через підвищення тієї ж заробітної плати як однієї зі складових витрат. Ударом для комунальної галузі стало також і суттєве подорожчання електроенергії, яка є однією з основних складових тарифу послуги з утримання будинків та споруд, і включає в себе освітлення сходових кліток, підвалів та електропостачання ліфтів.
Нагадаємо, що дворічний графік підвищення тарифів на електроенергію для населення комісія затвердила ще в лютому 2015 року. В діючому тарифі закладена вартість електроенергії 0,63 гривні за кіловат. Натомість із 1 січня 2017 року вона становить 1,43 гривні, з 1 березня 2017 року зросла до 1,68 грн./кВт.
– На ці два аспекти неможливо вплинути на регіональному рівні, – пояснює директор ПП «Тернопіль Комсервіс» Юрій Вересюк. – При попередньому розрахунку тарифу закладено заробітну плату в розмірі 1378 грн. Протягом 2015-2016 років вона зросла до 1450 грн. У грудні 2016року – до 1600 грн., а в січні 2017 року – до 3200 грн.
40% структури тарифу становить прибирання прибудинкової території. Якщо раніше зарплата прибиральниці становила 1450 грн., то зараз – 3200 грн. Виходить, вартість прибирання треба підвищити удвічі, і вона становитиме вже не 40 коп., а 80.
З іншого боку, не може кваліфікований та некваліфікований працівники мати однакову заробітну плату. Чи буде працювати професійний слюсар-сантехнік або електрик на ту саму мінімальну зарплату, що й двірник? Ні. Тому фахівці просто звільняються і їдуть за кордон, де їхня робота цінується значно дорожче.
І справді, вже зараз обслуговуючі організації відчувають дефіцит кадрів. Це пов’язано з низьким рівнем оплати праці і з відсутністю кадрів виробничих спеціальностей.
– Другий аспект – зростання витрат на енергоносії, – продовжує Юрій Вересюк. –Вартість електроенергії також зросла майже утричі.
Виходячи з ініціативи уряду, двірникам уже в січні мали підвищити заробітну плату майже вдвічі. Оскільки за січень підприємства вже оплачуватимуть працю своїх робітників за новими ставками, а тарифи ще не зросли, то різниця відобразиться збитковістю на обслуговуючих підприємствах. Обслуговуючі організації не бачать іншого шляху, як підвищити тариф. Інакше вони залізуть у борги, якість послуг знизиться, а від частини робіт взагалі доведеться відмовитись. Керівники підприємств кажуть, що підвищення зарплати торкнеться не всіх, а тільки тих, хто отримував мінімальну.
– Підвищення заробітної плати більшою мірою стосується двірників та окремої категорії працівників ремонтних професій. Не відбудеться підняття заробітної плати в адміністративного персоналу, – зазначає директор ПП “Східний масив” Михайло Дереворіз.
ОСББ вичерпують резерви
Не краща ситуація і в об’єднаннях співвласників багатоквартирних будинків. Там також говорять про підвищення тарифу. Кажуть, зробити це слід було ще з початку року. І хоча ОСББ в змозі самостійно затверджувати для себе розмір внесків, та є один стримуючий фактор, який поки що не дозволяє підвищити тариф.
– У Тернополі налічується 452 ОСББ, що становить майже 35% від загального фонду міста, – каже Номер один керівник громадської спілки «Рада голів ОСББ» Сергій Лупак. – Об’єднання співвласників негативно відреагували на підвищення зарплати. Зараз кошти беруть із резервних фондів, так званих запасів, які накопичились упродовж попередніх років. Ці кошти планували вкладати в будинки. А зараз їх витрачають на заробітну плату.
Представники ОСББ у будь-який момент на загальних зборах можуть прийняти рішення про підняття заробітної плати керівнику, а також збільшення розміру внесків на утримання будинку. Однак у законі «Про ОСББ» вказано, що відшкодування здійснюється відносно найбільшого тарифу. На даний момент рішенням виконавчого комітету затверджено тариф без податку в розмірі 2,44 грн. (з ліфтом) та 2,03 грн. без ліфта. Якщо ОСББ встановлять тариф, вищий зазначеного, то не отримають відшкодування.
– Якщо ми поставимо тариф 3,5 грн., субсидія все одно відшкодовується з розрахунку 2,44 грн. Нам потрібно, щоби першочергово місто підвищило тариф по приватних підприємствах, які обслуговують житловий фонд міста, тоді автоматично його підвищать і ОСББ, – каже Сергій Лупак. – Рано чи пізно наш резервний фонд закінчиться, і тоді не буде чим виплачувати заробітні плати. А штрафні санкції за затримку дуже високі.
Частина людей працюють неповний робочий день, тож відповідно і не отримують мінімальної заробітної плати, а, скажімо, половину. Попри це голова ОСББ все одно повинен сплатити ЄСВ у повному обсязі – 704 грн. з кожного працюючого.
Крім заробітної плати та енергоносіїв, зростає і вартість послуг, яку ОСББ отримують відповідно до договорів. Так ОСББ уже попередили про зростання тарифу на вивіз сміття, послуги ліфтів, дератизацію.
Керівники підприємств, що обслуговують будинки і споруди та прибудинкові території, вже провели розрахунок коефіцієнта зміни витрат, і в разі затвердження його виконавчим комітетом він становитиме 1,85 грн. Виходить, якщо зараз мешканці, які обслуговуються приватними підприємствами, оплачують 2,57 грн. з ПДВ, то квартплата становитиме близько 4 грн. за квадратний метр без ліфта та 4,5 грн. – з ліфтом. В ОСББ розмір внесків може бути меншим від міського тарифу. Частина об’єднань скористалися різними програмами з енергозбереження та встановили енергозберігаючі лампочки, утеплили будинки тощо. Зараз за рахунок цього вони можуть трохи зекономити.
Коментар
Вадим Боярський, директор департаменту соціального захисту населення ТОДА:
Жеки та ОСББ не належать до підприємств, які виробляють продукцію. Це всього-на-всього спілка власників, які утримують житловий будинок. Тому вплив зростання мінімальної заробітної плати на таких підприємствах великий.
У грудні середня заробітна плата по Тернопільській області становила 4781 грн. ЖЕКи та ОСББ – це підприємства з найнижчим рівнем заробітної плати. Але варто пригадати, що у 2015 році ЄВС було зменшено майже удвічі – з 38% до 22%. З надією, що бізнес легалізує тіньову зайнятість. Однак цього не сталося. В результаті у 2015 році пенсійний фонд недоотримав великий відсоток надходжень.
З іншого боку, ми ж розуміємо, що на ряді підприємств за 1600 грн. (мінімальна зарплата до 1 січня 2017 року – авт.) ніхто не працює, тому вони не відчують змін.
Обов’язкова плата за комунальні послуги для кожної сім’ї розраховується індивідуально. Це може бути як 3%, так і 30%. Тобто, чим багатша сім’я, тим більше вона платить. За послугу у межах норм споживання зростання тарифів на призначення субсидії не впливає: разом зі зростанням тарифу зростає і розмір відшкодування. Наразі в області субсидію отримують 216 тис. домогосподарств, що становить близько 70% населення.
