25% від усіх злочинів в області займають шахрайства. Лише за минулий рік було зафіксовано 535 фактів шахрайств, 178 з яких направлено до суду.
Про це розповіли сьогодні на прес-конференції в ГУНП у Тернопільській області заступник начальника управління кримінального розшуку Михайло Шмиглик та начальник філії обласного управління «Ощадбанку» Ярослав Соляр.
За словами Михайла Шмиглика, шахрайства стаються щодня. В середньому в день є 20 випадків, коли люди телефонують і повідомляють про те, що до них був намір скоїти шахрайські дії, на щастя, більшість із них не ведуться, потрапляють у шахрайську пастку від двох до п’яти людей.
– Цього року маємо 103 шахрайства, пов’язаних із переказом коштів, – зазначив поліцейський. – З них по Тернопільському міському управлінні поліції зареєстровано 11. Як ця схема працює? Громадянину на телефон приходить смс-повідомлення, що його картка заблокована і безпосередньо в повідомленні вказується номер, за яким слід звернутися за допомогою, щоб надалі з цієї картки сторонні особи не змогли зняти кошти. Громадянин телефонує і думає, що спілкується з представниками «Ощадбанку», й таким чином повідомляє йому всю інформацію щодо картки, яку розголошувати в жодному разі не можна. Після того шахрай переводить кошти на свою картку і знімає їх. По останньому випадку, який ми зафіксували, гроші були зняті в Донецькій області на підконтрольній нам території, особа раніше судима, проводяться необхідні заходи.
У поліції повідомляють, що це не єдиний вид шахрайства. В області шахраї працюють за різними схемами.
– Наприклад, при розрахунку за товар у торгових точках чи торгових центрах заламують гроші. Відбувається все так, що коли шахрай передає кошти продавцеві, нижню частину забирає, а той нічого не помічає, – пояснює Михайло Шмиглик. – Поширені види шахрайства такі як зняття пороби, схема – «Ваш син потрапив у ДТП», представляються працівниками соціальних служб, продаж меду, продаж товарів через інтернет. Останній вид шахрайства працює так: коли людина за товар, який вона хоче придбати, перераховує кошти, а товару не отримує, або шахраї обманюють людину, яка продає товар, підсилають псевдопокупця і надсилають «пусте» смс-повідомлення про те, що кошти надішли на рахунок, і людина, бачачи цю інформацію, не перевіривши її на картці, віддає товар.
Як розповідає начальник філії обласного управління «Ощадбанку» Ярослав Соляр, останнім часом шахрайства розповсюджені по всіх банках. Переважно проблема в тому, що людина сама надає вичерпну інформацію про картку і тоді шахраї знімають з неї кошти.
– Є декілька застережливих заходів, які допомагають уникнути великих втрат, – каже пан Соляр. – Найнадійніший спосіб уникнути втрати коштів – це ніколи і нікому не розголошувати даних по картці або ж якщо ви все-таки потрапили в пастку, то слід зателефонувати на офіційний номер контакт-центру і негайно заблокувати картку. Також перевіряти інформацію, що стосується ваших рідних, які нібито потрапили в біду.
За словами Ярослава Соляра, за даними Української міжбанківської асоціації учасників платіжних систем у 2015 році через шахрайські дії через інтернет люди втратили 51 мільйон гривень, а у 2016 – 275 мільйонів гривень. Якщо така тенденція збережеться на наступний рік, то кожен 30 українець стане об’єктом шахрайських дій.
Наразі у Верховній Раді внесли законопроект про посилення відповідальність за шахрайські дії з фінансовими ресурсами, а «Ощадбанк» підписав угоду з обласним управлінням поліції, щоб співпрацювати і якомога швидше затримувати шахраїв. Хоча, як зазначають у поліції, половину шахрайств не вдається розкрити, а кошти повернути, адже зазвичай дзвінки здійснюються з місць позбавлення волі, тому просять людей ретельно перевіряти інформацію і нікому не розголошувати даних по картці.
Галина ТИХА
