Включення в порядок денний сесії Тернопільської міської ради проекту рішення про затвердження змін до Генерального плану міста відродило призабуті дискусії щодо головного містобудівного документу.
За більше, ніж рік, що минув з початку роботи нового скликання міської ради зміни до Генплану неодноразово обговорювалися в різних форматах. Відбулися передбачені чинним законодавством громадські слухання, заслухані пропозиції усіх зацікавлених сторін, створена погоджувальна комісія, яка надала свої висновки, проведено чимало дискусій, як серед фахівців, так і серед депутатів. Однак більшість дискусій носили теоретичний характер, поки їм не знайшли прикладне застовування.
З початку роботи цієї каденції міської ради спостерігається цікава практика. Чимало питань порядку денного не набирають необхідної кількості голосів. Про це неодноразово йшлося в дослідженнях представників громадського сектору та журналістських розслідуваннях. Типова у таких випадках «відговорка щось «не грає» в документах, або треба вивчити на відповідність Генплану. Водночас коли у сесійну залу вносили по-справжньому «цікаві» та «підготовлені» питання, або «доопрацьовували» раніше не так «підготовлені» документи – ніхто зайвих питань не задавав.
За таких обставин стара редакція Генплану та різні колізії та невідповідності – на руку тим, хто приймає рішення в сесійній залі та спекулює на неузгодженостях різних документів.
Керівник журналістської групи Костянтин Смолій в інтернет-виданні «Бізнес-компаньйон» припускає, що фото нібито іншого Генплану, які поширив у соцмережах голова депутатської «земельної» комісії Андрій Шкула, можуть бути фейковими та запитує чому депутат «не надав жодних доказів походження цих фотографій: ні печаток, ні штампів», а також не звернувся у поліцію.
Таких сумнівних ситуацій не було, якби рішенням депутатів міської ради були вироблені чіткі правила. В першу чергу, був затверджений і перебував у публічному доступі Генплан з врахуванням змін та перспектив розвитку місту. Можна багато дискутувати стосовно того, що раніше було зроблено не так, але зволікання з прийняттям змін до головного містобудівного документу нічого не вирішує, а заганяє проблему в глухий кут та породжує грунт для активності «нечистих» на руку осіб.
По-друге, депутат Петро Ландяк ще минулого року пропонував колегам затвердити внутрішній кодекс при розгляді та прийнятті рішень із земельних питань. Прийняття цього документу знімає багато питань і переводить роботу міських депутатів на зовсім інший рівень прозорості і відкритості.
