У Борщівському районі селяни потрохи починають підніматися проти намірів влади щодо будівництва каскаду ГЕС на Дністрі.
“Старосту села – Затолочну Марію Василівну, а також старосту з Устя та представників від Борщівського району (напевне і з інших сіл по Дністру теж) закликали післязавтра в Новодністровськ для того, щоб переконувати як то добре стане від спорудження ГЕСів”, – кажуть у групі.
Ось таке звернення підготували мешканці:
Оскільки спорудження даних об’єктів прямо порушує наші конституційні права та призведе до порушення Україною її зобов’язаньяк перед простими громадянами, так і на міжнародному просторі.
Спорудження каскаду ГЕС на Верхньому Дністрі в Програмі розвитку гідроенергетики на період до 2026 року, аргументують необхідність тим, що найважливішими проблемами Карпатського регіону, де розташований Дністер є прискорення соціально-економічного розвитку регіону, зокрема розвиток генерації з відновлюваних джерел, з іншого боку – захист від паводків, Хоча насправді територія Дністра де планується будівництво а даній ділянці не є гірською територією Карпат. А будівництво передбачає постійне затоплення територій сільськогосподарського призначення, садиб мешканців, заповідних територій з унікальним кліматом, ландшафтом, заповідною флорою і фауною, де паводки настають 1 раз на 20 чи 100 років.
Доцільність спорудження каскаду 6-ти ГЕС на Верхньому Дністрі, включення цього об’єкту як одного з пріоритетних до Програми розвитку гідроенергетики, незважаючи на категоричний спротив громадськості, накладення мораторіїв Івано-Франківською, Тернопільською, Чернівецькою обласними радами, відсутність громадських обговорень Програми ставить під сумнів чесні наміри ініціаторів та лоббі його будівництва. Так, об’єкт називають будівництвом каскаду ГЕС на Верхньому Дністрі, щоб виникала аналогія з верхньою частиною Дністра в гірській місцевості, де є проблеми з доступністю енергоресурсів у віддалених регіонах, хоча насправді об’єкт планують будувати на Середньому Дністрі, який тече по рівнинній території
В програмі розвитку гідроенергетики на період до 2026 року передбачено, що орієнтовна вартість будівництва становить 1100 млн. євро (попередні проектні роботи ПАТ “Укргідропроект” станом на 2014 рік), в додатках до Програми зазначена загальна сума 20,185 млрд грн з яких 18,1665 млрд грн кредити міжнародно-фінансових організацій, а 2,0185 млрд податок на додану вартість. А такого кредиту ще жоден іноземний банк не видав і не видасть якщо буде розуміти, що суспільний розголос про знищення довкілля і відмивання коштів буде шкодити міжнародній репутації цих установ
В той же час завдяки унікальності клімату Дніпровського каньйону дуже багато сонячних днів, і стимулювання розвитку сонячної енергетики, надання пільгового фінансування мешканцям на закупівлю і встановлення сонячних батерей дозволить з часом забезпечити надходження електроенергії в електромережу на такому ж рівні як і заплановано від ГЕСів за набагато менші кошти і без знищення довкілля та сприяючи добробуту мешканців.
Крім того проект будівництва ГЕСів на Верхньому Дністрі має ряд техногенних ризиків, найбільшими з яких є підвищена сейсмічність у районі будівництва та нестійкі ґрунти а також конструктивні та гідрологічні ризики.
Щодо екологічних наслідків, то проект загрожує обезвожуванням пониззя Дністра, що призведе до катастрофічних наслідків для природи регіону, зокрема для плавневої системи Дністра, що охороняються Рамсарською конвенцією, а також викличе проблеми з питною водою у регіоні. Будівництво каскаду ГЕС призведе до повного знищення екосистеми Дністра, що формувалася мільйони років. Непоправної шкоди зазнає іхтіофауна, 70 відсотків якої тепер під охороною закону, включена до Червоної книги України та Європейського червоного списку. Дністер також втратить своє значення як меридіальний природний коридор загальнодержавного значення, який є одним з основних комунікаційних елементів національної екологічної мережі та унікальним оселищем для багатьох видів риб, занесених до Червоної книги України.
Першими щезнуть ендеміки – рідкісні види риб, які водяться тільки в Дністрі. Це вирезуб та стерлядь. Зараз вони живуть і харчуються в районі Дністровського водосховища. Але ікру відкладають у верхів’ях річки. Каскад нових ГЕС перекриє доступ до місць нересту. Отже, популяція цінних риб буде практично знищена. Така ж доля спіткає марен, головнів, підустів, чопів, пічкурів довгоперих
Зараз в нашому регіоні активно відбувається соціально-економічний розвиток завдяки туристичному, рекреаційному потенціалу річки – сплави по Дністру, розвиток зеленого туризму, екологічне землеробство, відновлюються популяції цінних видів риб тощо. До того ж природні парки, що тут знаходиться, функціонують і для розвитку туризму. На даний момент, особливо після анексії Криму, ми спостерігаємо на Дністрі просто шалену кількість туристів. Варто порівняти активність туристів там, де Дністер тече вільно, і на тій його ділянці, що є водосховищем.
Спорудження гребель і затоплення територій знищить можливість організовувати сплави, розвивати зелений туризм, екологічне землеробство, ми втратимо свої будинки та городи – єдине джерело виживання для всіх мешканців нашого регіону. Будуть знищені унікальні екосистеми, природна спадщина регіону.
Зважаючи на високу сейсмоактивність та технології будівництва ГЕСів ми завжди будемо в небезпеці прориву дамб та загибелі.
Для природи, місцевих жителів і туристів побудова таких ГЕС може означати
– зміну гідрологічного режиму територій, де на місці річки опиняються труби, включно із загрозою зниження рівня ґрунтових вод, можливе зникнення води у криницях;
– погіршення туристичної привабливості територій. При цьому деякі види туризму, наприклад, сплави річкою, може взагалі зникнути (як це сталось у межах існуючого Дністровського водосховища);
– зниження доходів місцевих жителів від ведення сільського господарства внаслідок затоплення земель та туризму;
– збільшення вирубування лісів для потреб будівництва, водосховищ та прокладання труб;
– зникнення водних організмів (в тому числі червонокнижних риб і комах) через знищення оселищ, неможливість міграції в місця розмноження (до прикладу червонокнижна риба «марена звичайна» зникла у р. Збруч після побудови каскаду ГЕС, так як може жити виключно на течії);
– зарегульованість річки призведе до втрати природної здатності річки до самоочищення і самовідтворення;
– погіршиться якість води в ріці (евтрофікація і цвітіння води, збільшення вмісту органічних сполук і важких металів).
Мешканці нашого села мають можливість виживати виключно завдяки власній праці на власній землі. І така можливість буде для нас втрачена внаслідок затоплення від будівництва ГЕС.
Зважаючи на вищевикладене
ВИМАГАЄМО:
У разі не виконання наших вимог залишаємо за собою право на здійснення акцій протесту, які гарантовані Конституцією та Законами України.
Джерело: Горошова
This website uses cookies.
