Відома тернопільська письменниця Леся Романчук у Facebook розмірковує про проблеми постмайданної України та те, що сталося з мріями та очікуваннями мільйонів українців.
«Я не поїду з цієї країни. Просто тому, що не поїду, – пише Леся Романчук.
Бо вже пізно. Бо з моєю професією нічого робити за кордоном. Там нікому не потрібні мої книжки, а тут – хоч іще комусь.
Я буду доживати своє життя тут. Не жити – доживати. Жити вже не вийде. Бо життя у сутінках – це сум. А світло, яке десь там майнуло від запалених шин, уперто й уміло гасять прохвесіонали, яких винесла нагору хвиля народних надій.
Я доклала руку до цієї хвилі. Каюся. Бо це я відповідаю за те, що не зроблено, зроблено не так, за те, чого ніхто й не збирався робити.
Цей вантаж – мов камінь на шиї. Стрибнути з ним в ополонку – і не випірнеш, і ніяка хрещенська вода не змиє.
Ви обдурили нас, хлопці.
Не буду перелічувати ваших економічних ляпів – бо це не помилки, це так і задумано:
– руйнування довіри до банківської системи. Ви завалили купу банків, серед них і Приват. Блейте що завгодно про державні гарантії – ми не понесемо більше гроші до банків. Ті, у кого вони є. Що далі робити будете, пацани?
– про безвіз.. Можна, ми реготатимемо над цим вже несмішним приколом не щодня? Хто хотів – уже давно там, а свою туристичну я завжди відкрию. Не хоче ця стара … Європа моїх євро в музеях і кафешках – то й невелика біда.
– про Сєніни податки на пенсії та депозити.. чекаємо, коли Гройсман їх збільшить.. Руки не дійшли? А такий гарний шматочок до бюджету!
– про медичну рехформу.. Реформа у межах старого бюджету – старі штани по новій моді – з дірками на колінах. Носіть, нехай вам не дує.
– про пенсійні накопичувальні фонди (сюди ж медичне та будь-яке інше страхування). Державні гарантії тут тверді та непорушні – будь-які гроші, які ви відраховуєте, будуть вкрадені і ви їх ніколи не побачите. Чи є в цій державі песиміст, який думає інакше?
– руйнування хоч би того крихітного бізнесу, завдяки якому виживали креативні та здатні думати українці.. Ви їх не просто знищуєте, ви свідомо виганяєте їх з країни. Хто залишиться, хто платитиме вам ваші сатанинські податки?
– справедливого суду як не було, так і немає. Держава не виконує свою не тільки основну, а й єдину за Словом Божим функцію – забезпечувати лад і порядок. Ви не тільки не руйнуєте, навпаки, зміцнюєте стару систему. На місце старих прокурорів приходять їхні синки – бо тільки вони можуть отримати рекомендації. А без рекомендацій, придуманих пшонкою – зась. Отож, оновлюємося.. Внуки НКВДистів рулять!
– в країні відсутня ідеологічна (даруйте за комуністичне слово, але воно найбільш влучне – система ідей!) політика. От відсутня вона, та й годі! І на цих драглях годі будувати Українську державу – тим паче, ніхто цього і не збирається робити. Драглиста розмазня з мультимовністю та полікультурністю, де саме поняття культури глибоко на дні і задихається у мулі принесеного з Європи і затолерованого до повного нівелювання суті українськості.. щоправда, у вишиваних декораціях.
До чого я все це? Та так собі..
Бо про шини згадала, про воду у хрещенські морози.. про постріли..
І про камінь на шиї.. З яким доживатиму свої життя тут, на своїй землі», – підсумовує письменниця.
Цікаво, що у 2014 році під час президентських виборів Леся Романчук погодилася бути довіреною особою Петра Порошенка, а в 2015 році – балотувалася на виборах до Тернопільської обласної ради за списком БПП.