Архієпископ Нестор звернувся до тернопільських вірян із Різдвяним посланням

Різдвяне послання Архієпископа Тернопільського, Кременецького і Бучацького Нестора Боголюбивим пастирям, чесному чернецтву та всім вірним Тернопільської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату.

Дорогі браття й сестри!
Христос народився!

Різдво Христове – найбільш родинне свято в православному церковному календарі. Спільна вечеря, яка збирає всю родину, народні та сімейні традиції, колядки, спільна молитва в храмі – це все дає людині відчуття великого сімейного торжества.

Різдво близьке для кожного християнина, незважаючи на те, наскільки глибока його віра і наскільки він воцерковлений. Але для нас, як православних християн, дуже важливо пам’ятати, що ми святкуємо не просто родинне свято, і не заради того, щоб ми збирались на вечерю, Христос народився.

Нас збирає до вертепу не дитинка Ісусик, а Спаситель, Який прийшов на світ, щоб визволити нас від прокляття гріха і смерті. При погляді на Богомладенця ми повинні не розчулюватись, бачачи Дитину, а згадувати, що в ясла поклався Бог, для того щоб відкрити нам шлях до спасіння. Тому дуже важливо готуватися до свята Різдва

Христового постом і молитвою, щоб усвідомити велич турботи нашого Творця про Своє творіння. Бог не просто не знищив Своє творіння за переступ Його волі, не просто не покинув людину напризволяще, а тисячоліттями готував людство до приходу Того, Хто назавжди змінив історію людства і повів людину новим шляхом, давши Закон Любові.

Різдво Христове – не просто важлива історична подія. Різдво – це вододіл всієї людської історії. Недарма сьогодні у всьому світі історичні дати мають відлік «до Різдва Христового» та «після Різдва Христового». І це не просто прийнята всіма умовність.

Адже від народження Младенця у маленькому селі біля Єрусалима змінився увесь світ і кожна людина. «З нами Бог» – цей піснеспів не випадково співається на Різдво. Адже в події земного народження Спасителя особливо виявилося піклування Бога про людину. Саме в Різдві Бог найбільше наближається до людини, народжуючись від Діви у вертепі.

Дорогі браття і сестри! Господь наш Ісус Христос народився на землі серед людей, щоб перемогти гріх, відродити нас до життя вічного, приніс нам новий Закон  – Закон любові. Цей Закон виражений у двох заповідях. «Полюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю», – це є перша і найбільша заповідь.

Друга ж подібна до неї: «Люби ближнього твого, як самого себе» (Мф. 22: 37-39). При зовнішній простоті цих заповідей виконання їх для людини виявляється набагато важчим, ніж виконання старозавітного Закону. Тому при словах «Заповіді Божі» ми в першу чергу згадуємо десять заповідей, даних Мойсею на горі Синай.

Адже кожен розуміє, як виконувати заповіді «не вбивай» чи «не кради», а по-справжньому, щиро і нелицемірно любити Бога і ближнього непросто. Особливо важко любити ближнього, який часто може нам завдати несвідомо чи навіть свідомо зла і страждань. І часто можна почути від людей, що вони люблять Бога, а ближнього полюбити не можуть.

Але ці дві любові невіддільні одна від одної. Авва Дорофей в одному зі своїх повчань зображає стосунки Бога і людей як коло, в центрі якого перебуває Бог, а люди рухаються по радіусу від зовнішнього краю до його центра. І, наближаючись до центра, вони неодмінно наближаються одне до одного. І навпаки, якщо віддалятись від інших людей, то це призведе до того, що людина віддаляється від Центру – від Бога. Так само і любов до Бога обов’язково примножує у нас любов до ближніх, а відсутність любові до ближніх віддаляє нас від Бога.

А наша любов до Бога і до ближнього виражається в тому, що ми міняємо світ, примножуємо в ньому добро, милосердя та інші плоди любові. І як пришестя Христа Спасителя в світ через Його любов до людини змінило всю історію людства і відкрило для людей Царство Боже, так і наша любов до Бога та до ближніх міняє нас і робить нас громадянами цього Царства, і ми з цього моменту «спiвгромадяни святим i свої Боговi» (Еф. 2: 19).

Дорогі браття і сестри! Наша любов до Бога значною мірою виражається в нашій любові до ближніх. Тому ми завжди повинні пам’ятати про допомогу нужденним і потребуючим, про захист людей, яких нема кому захистити і підтримати. Ми повинні це робити не заради слави чи похвали, а тому, що цього вимагає від нас наша любов до ближнього, яка живе в нашому серці.

Але в цей нелегкий час, коли на Сході нашої держави вже понад два з половиною роки триває війна проти агресора, ми повинні як ніколи виявити нашу любов до свого народу та до своєї землі. Звичайно, важко стільки часу віддавати сили і кошти на підтримку армії, але ми підтримуємо не чужих людей, а наших захисників, завдяки яким можемо жити на мирній Тернопільщині і не відчувати жахів війни; які віддають своє життя для того, щоб ми могли зберегти своє.

Наші воїни дають живий і справжні приклад любові до ближніх – всіх нас, і ми повинні бути їм завжди за це вдячними і допомагати, наскільки це в наших силах. Це буде виявом нашої любові до ближніх, а отже і до Бога.

Дорогі браття і сестри! Щиро вітаю всіх вас зі святом Різдва Христового! Вітаю духовенство нашої єпархії, благочинних, настоятелів храму, чесне чернецтво та весь клір. Вітаю місцеву владу, воїнів Збройних Сил України та добровольчих батальйонів, волонтерів та всіх жителів області. Закликаю всіх до молитви за нашу Українську державу, щоб з Божого благословення на нашу землю прийшов мир і щоб жоден агресор не зазіхав на нашу землю та наш народ.

Нехай благословення новонародженого Господа нашого Ісуса Христа завжди перебуває з усіма нами, Йому ж належить слава на віки віків. Амінь.

Христос народився – Славімо Його!

Нестор, архієпископ Тернопільський, Кременецький і Бучацький

Різдво Христове. 2016/2017 рік. м. Тернопіль

-

This website uses cookies.