Конкурс з передачі в оренду приміщення державної власності на вулиці Багатій у Тернополі не відбувся.
Після завершення процедури конкурсних заявок заявникам повідомили, що у цих приміщень …вже є орендар.
При дивні метаморфози «приватизації по-новому» розповідає інтернет-журнал «Про те».
Регіональне відділення Фонду державного майна України в Тернопільській області оголосило конкурс на право оренди. Орендарю пропонували цокольне приміщення площею 193,3 кв.м, 1 поверх – 199,1 кв.м і 2-й поверх – 215 кв.м.
Договір оренди мали укладати терміном на 10 років. А орендар повинен був сплачувати в обласний бюджет трішки грошей. Підрахували, що сума 36 тисяч гривень на місяць цілком влаштує усіх.
Заявки на участь у конкурсі приймали до 6 грудня. А вже 12-го мав відбутися конкурс з визначення переможця.
Мав, але не відбувся. І не тому, що не знайшлося охочих взяти в оренду це приміщення.
Розповідає пані Лариса, директор приватного підприємства, яке подало заявку на участь у конкурсі.
– Про можливість орендувати приміщення під магазин у центрі Тернополя ми довідалися із газети «Відомості приватизації». Одразу зібрали усі необхідні документи і суму застави. А вона немаленька. Згідно з умовами конкурсу потрібно було внести 70 відсотків від суми тримісячної оренди. Це майже 76 тисяч гривень. Для будь-якої фірми проблематично вивести такі кошти з обігу. Але ми на це пішли, сподіваючись, що наша фірма, яка займається виготовленням меблів під замовлення, зможе розмістити там магазин або виставковий зал. Так було визначено умовами конкурсу. А наша фірма займається виготовленням меблів за індивідуальними замовленнями. – продовжує пані Лариса. – Ось тільки участь у конкурсі взяти не довелося.
У п’ятницю, 9 грудня мені зателефонували з невідомого номера і попередили, що уже визначений переможець на цей об’єкт. Навіть більше, з ним укладений договір оренди.
Пані Лариса не приховує розчарування і здивування.
– Для чого оголошували конкурс, якщо заздалегідь був відомий переможець. – каже вона.
Попри те, що її попередили про відміну конкурсу, 12 грудня вона все ж відвідала Фонд держмайна, який мав проводити цей конкурс. Жінка хотіла довідатися, скільки було учасників, які умови запропонували конкуренти і, врешті-решт, хто саме став переможцем.
У Фонді їй відповіли, що усю інформацію вона отримає найближчим часом спеціальним листом. А переможцем стала бюджетна організація. Ось тільки яка, не назвали.
Здавалося б, у цій історії усе зрозуміло. Закон визначає, хто користується певними перевагами при приватизації комунального чи державного майна. Але. Конкурс оголошували для відкриття магазину, а приміщення площею 600 квадратних метрів віддали невідомо кому. Ось тут уже не але, а просто цікаво – що ж це за невідома організація, яка відчула потребу у такій площі.
До речі, напередодні конкурсу провели оцінку приміщення. І встановили, що його ринкова вартість більше 7 мільйонів гривень.
А тепер ще одне але. На участь у конкурсі, крім вже згаданого підприємства і переможця поки що невідомої організації, подало заявку ще й Тернопільське відділення Українського товариства глухих (УТОГ). Останні є громадською організацією і користуються певними пільгами.
Голова товариства Надія Коцовська взагалі не розуміє, що трапилося.
– Ми подали заявку у визначені терміни – 5 грудня. – розповідає Надія Дмитрівна. – І тепер нам кажуть, що переможцем визнали іншу організацію, тому що від них документи надійшли ще 23 листопада. Через те, що вони звернулися раніше, саме з ними і підписали договір оренди.
Наше товариство існує з 1968 року. На обліку більше 1400 людей. Ми орендуємо напівпідвальне приміщення маленької площі. Хто переможець – не знаю. Назвали якусь громадську організацію інвалідів, про яку я ніколи раніше не чула. Наразі чекаю, що мені дадуть письмове рішення. Тому що в умовах конкурсу ніхто не вказував, що переможцем стане той, хто скоріше здасть документи. Якби так було написано, то я б здала їх ще з першого дня конкурсу. А так мені зателефонували і повідомили, що конкурсу не буде, тому що уже визначили переможця.
Як бачимо, усі учасники цього конкурсу тепер чекають офіційної відповіді. Хоча би для того, щоб знати, хто переможець і чому саме.
А запитань у цій історії поки що більше, ніж відповідей. І все таки – що ж це за така бюджетна організація інкогніто, якій віддали будівлю вартістю 7 мільйонів гривень у центрі міста?
