Справжня зимова негода, яка раптово насунулась на Україну, показала неготовність до холодних і сніжних зим. Синоптики прогнозують люту зиму, а закордонні спеціалісти з гідрометеорології попереджають: холодно буде найближчі роки.
Відтак питання енергозбереження постає по-новому, адже потрібно думати й про зменшення сум в рахунках за комунальні послуги, і про збереження тепла в умовах суворих зим.
Останні вихідні принесли на Західну Україну сильні снігопади, вітри та похолодання. На Тернопільщині десятки сіл залишились відрізаними від зовнішнього світу через переметені дороги.
Понад 300 населених пунктів у критичний час залишились без електроенергії. Чимало людей через це мерзнули у холодних домівках.
Ця ситуація ще раз показала, яке велике значення має енергоефективність і збереження тепла, вважає керівник будівельної компанії «Креатор-Буд», економічний експерт Ігор Гуда. На його думку, Україна, яка зараз почала приділяти увагу енергоефективності, має пришвидшити темпи та впроваджувати технології, які зможуть допомогти українцям берегти тепло та електроенергію у їхніх оселях, а також зменшувати суми в платіжках за тепло та електроенергію.
— Ми часто говоримо про досвід Європи, дивлячись на успіхи сусідніх країн в питаннях енергоощадження. На жаль, ми відстаємо на кілька десятиріч. Країни пострадянського простору почали впроваджувати заходи енергоефективності ще в 90-х роках. Ми надолужуємо це зараз. Країни Північної Європи, для прикладу, почали приділяти значну увагу енергоефективності ще в 70-80 років. Там найкраще знають, яка цінна енергія, тому на даний момент встигли найбільше. Так, якщо говорити про розхід енергії, то в північних країнах він найменший, — зазначає Ігор Гуда.
В ЄС показник середніх витрат енергії становить не більше 150-200 кВт*год/м2. В Україні 205-400 кВт*год/м2. А північні країни Європи мають добре ізольовані будівлі – 120-150 кВт*год/м2. Утім, такі цифри – результат багаторічної роботи. Так, Норвегія, скажімо, програму енергоефективності розробила ще в 70 роках.
— У Швеції ж активно застосовують економічні стимули для популяризації використання альтернативних і нетрадиційних джерел енергії. Там звільняють від податків, а субсидії надаються не на оплату комунальних послуг, а на впровадження заходів енергоефективності, для прикладу, реконструкція старих будинків, — розповідає Ігор Гуда. – Звісно, більшість українців просто не в силах самостійно модернізувати своє житло чи впровадити енергоефективні технології. Для того, щоби Україна наздогнала країни Європи і змогла ефективно використовувати ресурси, потрібна перш за все допомога держави. Ця допомога має бути національного масштабу, підтримки потребує зараз кожна українська родина. Тому закликаю місцеві та обласні органи влади врахувати негативний досвід перших снігових днів листопада та закласти в свої бюджети, на наступний рік, додаткові витрати, зокрема в програми із впровадженням енергоефективних технологій.
