У 90-их роках на Тернопільщині селяни-одноосібники почали масово вирощувати цукровий буряк на присадибних ділянках.
Причому усе це вони здійснювали використовуючи мінімум техніки і максимум ручної праці. У такий важкий спосіб селяни намагалися на продажі цукру заробити бодай якісь гроші, адже зарплати на роботі тоді годі було дочекатися… Та й зрештою далеко не всіх ще була робота, адже колгоспи із середини 90-их почали розпадатися.
З часом цукрове виробництво у селян-одноосібників почало занепадати – хтось знайшов собі кращу і легшу роботу, хтось взагалі поїхав за кордон.
Згодом далося взнаки закриття цукрових заводів на Тернопіллі. Через труднощі із здачею буряка у більшості районів області люди взагалі закинули цю справу ще кілька років тому.
Однак, у Тернопільській області все ж таки залишається кілька районів, де селяни заробляють на буряках, як у старі 90-ті…
Так, у Лановецькому районі цього року селяни-одноосібники засіяли цукрових буряків на площі 107 га.
У зв’язку з цим у Ланівцях запрацював пункт прийому цукрового буряка. Сировину туди здають селяни-одноосібники із населених пунктів Лановеччини, а також із сусіднього Шумського району.