Владика Тернопільсько-архієпархії Василій Семенюк про буремні часи, коли йому довелося служити в Радянській армії. Святий отець розповів, як віра та молитва допомогли йому подолати життєві невзгоди.
«Я служив у Прибалтиці, у військовій частині, де було 1,5 тисячі студентів-танкістів, – розповідає владика. Служіння було нелегким, наповнене різними заняттями і вправами. Після навчання працював старшим механіком-водієм танка. Як говорили в Армії: «У танкових військах було через день – на ремінь, через два – на кухню». Пам’ятаю, як, перебуваючи на посту, почув українську пісню курсантів. Це було дуже зворушливо.
Пригадую, як на Різдво мені прийшла посилка: принесли пляцок. Коли ми той пляцок розламали, я побачив ікону Різдва Пресвятої Богородиці. Це було для мене щось надзвичайне.
Пам’ятаю, як молився на посту і у кишені плаща забув вервицю. Дуже переживав, щоб ніхто не одягнув той плащ, бо за то було б велике покарання. Мене часом питали, чи я молюся, – відповідав, що то у мене так з нервів губа трясеться».
