До чотирьох пілотних областей, які вже працюють з аграрними розписками, буде додано ще стільки ж. Планується, що це станеться вже на початку жовтня.
Про її особливості та перспективи розповідає керівник Проекту IFC «Аграрні розписки в Україні» Олексій ОМЕЛЯНЕНКО.
– Чому вибір припав на Сумську, Миколаївську, Хмельницьку та Тернопільську області?
– Географія розташування стала одним із критеріїв вибору областей: Сумщина представляє Полісся, Миколаївщина – Причорномор’я, Хмельниччина – Поділля, а Тернопільщина – Захід України. Тож вони можуть стати своєрідними майданчиками для відпрацювання моделі застосування аграрних розписок у своїх регіонах.
Особливість полягає також і в тому, що згадані області розташовані не в одній, а в кількох природно-кліматичних зонах. Це значною мірою зумовлює їхню сільськогосподарську спеціалізацію та технології вирощування, відповідно, визначає їхню потребу у засобах підживлення ґрунту та боротьби зі шкідниками, в сільгосптехніці.
Сільське господарство в цих областях посідає важливе місце. Проте всім відомо, що сільгоспвиробникам часто бракує вільних коштів. Вирішити це питання покликаний наш Проект, метою якого є впровадження аграрних розписок задля покращення доступу до фінансових та матеріально-технічних ресурсів для малих та середніх агровиробників. До того ж аграрні розписки дають можливість прискорити процес отримання необхідних ресурсів, що є особливо актуальним у періоди польових робіт.
– Кому належала ініціатива щодо запровадження аграрних розписок в нових областях?
– Вона виходила від Міністерства аграрної політики та продовольства та була підтримана Міністерством юстиції. Також маю зазначити, що й місцеві органи влади демонструють підвищений інтерес до впровадження нового інструменту поповнення обігових коштів сільгоспвиробників. Ідея поширення на ці області була підтримана також компаніями-партнерами, які готові й надалі надавати фінансування та постачати товарно-матеріальні ресурси сільгоспвиробникам під аграрні розписки.
– Хто допоможе сільгоспвиробникам нових областей краще дізнатися про можливості аграрних розписок?
– Ця функція значною мірою покладається на наш Проект, звичайно, у тісній співпраці з Міністерством агрополітики, Міністерством юстиції та нашими партнерами. Перед тим, як новий інструмент поповнення обігових коштів запроваджується в тому чи іншому регіоні, ми проводимо широку інформаційну кампанію. Зокрема, вона складається з численних семінарів, круглих столів та тренінгів. Їх учасниками стають сільгоспвиробники, нотаріуси, представники компаній-постачальників, комерційних банків, зернотрейдери. Наше завдання – максимально розповісти про переваги аграрних розписок і про те, як краще ними скористатися. Акцентуємо особливу увагу на тому, що заставою при оформленні аграрних розписок є майбутній врожай, а не земля. І це вкрай вигідно для сільгоспвиробників.
– Чи зможуть сільгоспвиробники областей, на які нині поширюються аграрні розписки, скористатися ними вже під час поточних осінньо-польових робіт?
– Впровадження аграрних розписок передбачає велику підготовчу роботу. Вона не обмежується інформаційною кампанією. Також треба забезпечити доступ місцевих нотаріусів до Реєстру аграрних розписок, навчити працювати з ним, провести роз’яснювальну роботу та навчання з сільгоспвиробниками. Це потребує певного часу. А осінні роботи вже розпочалися. Тож думаю, що максимальне поширення новий інструмент фінансування отримає в нових регіонах вже під час наступних весняних польових робіт.
– Наскільки ефективно аграрні розписки працюють у перших чотирьох пілотних областях?
– На сьогодні у відкритому реєстрі Аграрних розписок зареєстровано 60 аграрних розписок. Із них 16 вже закриті. Всі укладені аграрні розписки дозволили сільгоспвиробникам у Полтавській, Черкаській, Вінницькій та Харківській областях отримати понад 189 млн. грн. А це суттєве поповнення їхніх обігових коштів.
Багато фермерів тепер виявляють бажання повторно оформити аграрні розписки. Бо вже на практиці переконалися в їх зручності та ефективності. Подібну вигоду вже відчули й компанії-постачальники матеріально-технічних ресурсів. Я веду це до того, що довіра до аграрних розписок в Україні зростає.
– Переважно аграрні розписки ототожнюють з рослинництвом. І не випадково, бо здебільшого ними користуються сільгоспвиробники, які спеціалізуються на вирощуванні зернових та технічних культур. Чи можливо їх поширювати на інші сегменти аграрної галузі?
– Справді, зараз аграрні розписки більше працюють з польовими культурами. Здебільшого – з експортно орієнтованими культурами. Однак аграрні розписки можуть використовуватися і для інших культур. Тому в планах Проекту IFC стоїть завдання проінформувати ринок щодо можливостей використання цього інструменту і для таких сегментів, як овочівництво, садівництво, тваринництво. Саме в цих сегментах аграрні розписки можуть бути актуальним інструментом для поліпшення рівня фінансування аграріїв та поліпшення взаємовідносин між компаніями-переробниками, які фінансують під вирощування і зацікавлені в отриманні продукції, та агровиробниками, які потребують фінансування.
Завданням нашого Проекту є поширення роботи аграрних розписок на всю територію України. Сьогодні аграрна галузь стає однією з провідних у національній економіці, яка навіть в умовах економічної кризи стабільно демонструє зростання обсягів виробництва. Вона також є одним із провідних гравців і на світових ринках сільськогосподарської продукції. Тому наше спільне завдання – закріпити ці позиції і дати поштовх для подальшого розвитку українського АПК.
Микола ЛУГОВИЙ, Національний прес-клуб «Українська перспектива»
This website uses cookies.
