У Тернополі упродовж 35 років у Палаці культури «Березіль» імені Леся Курбаса успішно працює зразковий аматорський ансамбль народного танцю «Сонечко», в якому юні жителі нашого міста навчаються українським танцям.
Без цього колективу уже вадко уявити будь-яке тернопільське свято. Незважаючи на те, що 25 років тому Україна здобула незалежність, але діяльність «Сонечка» досі актуальна і важлива, адже в умовах новітньої війни потрібно ретельно вивчати свою культуру, зберігати традиції і передавати їх нащадкам.
Найкраще прищеплювати любов до всього українського змалечку, коли дитина тільки формує свій світогляд і ставлення до рідної країни. За допомогою танцю це зробити легше і цікавіше, адже разом з вивченням специфіки танцювального спадку України ми пізнаємо розмаїття народних строїв, музики, побуту та багато іншого.
Завдяки невтомній праці керівника колективу, заслуженого працівника культури України Зіновії Бирди мистецтво українського народного танцю опанувало і продовжує опановувати не одне покоління тернополян. У доробку Зіновії Григорівни понад 90 постановок народних українських танців і понад 150 постановок для театралізованих музичних вистав, новорічних ранків та інших масових заходів.
Вона знаходить підхід до кожного маленького сонечка і завдяки її наполегливому наставництву уже через 2-3 роки від першого заняття ми маємо можливість на сцені бачити впевнених у собі танцівників.
Ансамбль «Сонечко» є ще й візитною карткою, ба, навіть брендом нашого міста, адже на міжнародному рівні репрезентує українські танці і культуру. Тернопільську польку, гуцульські і подільські танці та багато інших у виконанні юних тернополян бачили майже у всій Європі. Їх радо знову чекають у Польщі, Болгарії, Німеччині та інших країнах.
«Ми нещодавно повернулися з міста Ельблонг, де мали концерт на святі хліба. Наш колектив поїхав у складі делегації Тернопільської міської ради і презентував українську культуру в Польщі. Українська діаспора надзвичайно тепло нас приймала. Хочу сказати, що з містом Ельблонг у Тернополя та «Сонечка» давні теплі стосунки. Ми раді тому, що українська діаспора сприяє таким виступам і всіляко підтримує контакти з рідною країною. До речі, в Ельблонзі діаспоряни звернулися до Тернопільського міського голови з проханням більше сприяти гастролям нашого колективу, оскільки хочуть бачити нас на своїх святах. Хочу сказати, що за допомогою солістки Наталії Казмірчук, яка відома багатьом як головна героїня багатьох дитячих театралізованих дійств, була можливість ще й презентувати українську пісню», – розповіла Зіновія Бирда.
Колектив здебільшого виконує виключно українські народні танці і дуже цим пишається, бо танець допомагає кожному учаснику ідентифікувати себе українцем і з гордістю нести це відчуття навіть життя. Завдяки «Сонечку» і тернопільські глядачі мають можливість побачити все різнобарв’я нашої танцювальної культури, адже у кожному регіоні вона була своя. До речі, на цьогорічному ювілейному концерті колективу в глядацькій залі «Березолю» не було де і яблуку впасти. Дійство відбулося на одному диханні, а глядачі дякували щирими оплесками.
Щодо постановок, то, наприклад, «У неділю в Тернополі» – це збірка фольклорних танців Тернопілля, які з діда-прадіда в нас танцювали на весіллях. Для того, щоб її створити Зіновія Григорівна свого часу їздила по селах і збирала матеріал. «Поставлена «Староміщинська полька».
Мої батьки родом з села Староміщина Підволочиського району, тому мала нагоду там ретельніше визбирати матеріал. Звичайно, в репертуарі завжди є гопак, оскільки це візитна картка України. Наші діти виконують закарпатський танець «Дуботанець», гуцульські – «Пастушки» та «Сопілкарик», волинський – «Ойра», поліський – «Веселунка» та багато-багато інших», – додала Зіновія Григорівна.
Цього року до «Сонечка» для вивчення українських танців почали брати діток чотирирічного віку. Чим раніше дитині давати ази танцю і прививати любов до рідного, тим краще вона це засвоює. Звичайно, що до такої малечі потрібен особливий підхід. Керівник постійно підбирає для них цікаву форму заняття, багато рухів навчає в ігровій формі. «Знаходжу цікаві порівняння до кожного руху, аби втримати їхню увагу. Наприклад, кажу, що так летять лелеки, а так квіточки ростуть і т.д. – Продовжує Зіновія Бирда. – Має бути відповідний темп уроку, щоб дітям було цікаво. Для того, щоб перейти в основний склад, потрібно займатися не менше 3 років. Старші дітки вчать танці більш ґрунтовно, до них і вимоги вищі, бо вони є обличчям колективу».
А передати своїм вихованцям Зіновії Григорівні є що, адже вона має за плечима чималий досвід і ґрунтовну освіту. Керівник колективу «Сонечко» свого часу закінчила в Теребовлянське культурно-освітнє училище і вступила у 1984 році до Київського державного інституту культури імені О.Корнійчука. Вона від досвідчених вчителів отримала добротну базу і знання, зокрема сценічного народного танцю її навчала дружина Вірського. І вже понад 25 років це все вона передає своїм маленьким вихованцям.
«Дуже важливо дотримуватися лексики у постановці танців того чи іншого регіону. Сьогодні фахівців у цій галузі дуже мало, тому в постановках можна побачити змішування рухів українських, російських і білоруських танців. Я ж завжди прагну, щоб автентика зберігалася дуже точно. Загалом український танець є складний у виконанні, тому найменших діток ми спершу залучаємо до участі в різних заходах на кшталт свята Миколая чи новорічних ранків і т.д. Таким чином вони самовиражаються і потрохи звикають до сцени та публіки. Але водночас бачити на сцені велику кількість казкових персонажів і натхненне виконання ролей та постановок – це неймовірна радість. У перші два роки найменші наші танцівники потрохи втягуються у специфіку танцю. Обов’язково вчимо класичний танець, адже це мистецтво, яке потребує грації і краси, допомагає виробити правильну осанку», – ділиться Зіновія Бирда.
Колектив «Сонечко» багато гастролює, лише упродовж останніх трьох років юні танцівники побували в Бельгії, Болгарії, Люксембурзі, Польщі, Сербії, Словаччині, Франції, Німеччина і т.д.
До речі, колектив повністю забезпечений костюмами майже для всіх танців, тому батькам шити на свою малечу фактично нічого не треба. Єдина проблема – це взуття, яке швидко зношується, адже танцювати і виступати в ньому доводиться багато. На щоденні заняття з собою треба мати класичну форму – чешки, трико, лосини, спіднички чи шорти і т.д. Це й ще доволі економні заняття у наш час.
Кожна група у колективі має свої дуже цікаві і красиві назви. У цьому випадку Зіновія Григорівна дає дітям можливість покреативити. Тут є група «Метелики», «Зернятка», «Сунички», «Горішки» і т.д. Ці назви залишаються до переходу в основний склад. Потрібно зазначити, що дітям цей підхід дуже і дуже до вподоби. Сьогодні основний склад «Сонечка» налічує понад 70 танцівників.
Можна тут перелічувати і безліч нагород та відзнак, які отримав колектив, але варто хоч раз побачити їх виступ, а ще краще дати можливість малечі навчитися опанувати мистецтво українського народного танцю. Нехай кожен маленький громадянин нашого міста росте з щирою любов’ю до України та її культури.
Початківців у «Сонечку» чекають щосереди і щоп’ятниці о 18.00 В ПК «Березіль».
Джерело: Яніна Чайківська, tenews.te.ua
