Судді пояснили, чому повернули на роботу скандального директора училища

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області поновила на посаді директора Тернопільського вищого професійно-технічного училища ресторанного сервісу і торгівлі Андрія Каплуна.

Насамперед варто зазначити, коментує прес-служба суду, що ні представники Міністерства освіти та науки України, ні управління освіти та науки Тернопільської обласної державної адміністрації на жодне судове засідання не з’явились, хоча були належним чином повідомлені про дату і час слухання апеляційної скарги.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, наприкінці серпня 2011 року між Міністерством освіти та науки і Андрієм К. укладено контракт про призначення його директором ТВПТУ ресторанного сервісу і торгівлі строком на 5 років, тобто до 1 вересня 2016 року.

Проте у лютому поточного року, після появи в мережі інтернет, у тернопільських та всеукраїнських засобах масової інформації критичних публікацій стосовно педагогічних методів виховання керівника профтехучилища Міністерство освіти достроково розірвало контракт і звільнило Андрія К. із займаної посади, посилаючись на п. 8 ст. 36 Кодексу законів про працю України та підпункт 11 пункту 10 Контракту в частині дотримання законодавства (ч.1 ст. 54 та ст. 56 Закону України “Про освіту”, ст. 24 та ч.2 ст. 45 Закону України “Про професійно-технічну освіту”).

Утім Міністерство освіти, розриваючи контракт та звільнивши Андрія К. із роботи, керувалось підпунктом 11 пункту 10 Контракту. Однак вказаний пункт визначає обов’язки позивача забезпечувати дотримання законодавства, вживати заходи із вдосконалення управління навчальним закладом, зміцнювати фінансово-господарську та трудову дисципліну, але не передбачає звільнення працівника. Тому колегія апеляційного суду прийшла до висновку про необґрунтованість і незаконність розірвання контракту та звільнення Андрія К. з посади директора ТВПТУ.

Колегія скасувала рішення місцевого суду, яким Андрію К. було відмовлено у поновленні на роботі, посилаючись на те, що суд фактично вийшов за межі дослідження причин звільнення. Зокрема, місцевий суд виходив з того, що К., як педагог, вчинив аморальний проступок і дискредитував себе. Однак звільнення за вчинення аморального проступку передбачено п.3 ч.1 ст. 41 КЗпП України, але позивача звільнено не по даній статті Кодексу, а за п. 8 ст. 36 КЗпП України.

Водночас у матеріалах справи є копії звернень до Міністерства освіти та науки батьків студентів училища і окремо — батьків покараних хлопців, в яких вони запевняють, що не мають претензій до методів виховання директора і просять поновити його на посаді. З аналогічним проханням до суду звернувся і педагогічний колектив училища.