Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області відхилила апеляційну скаргу захисника сержанта Олексія В., визнаного винним Тернопільським міськрайонним судом у погрозі вбивством (ч. 1 ст. 129 КК України) та знищенні військового майна з необережності, що призвело до загибелі людей та тяжких наслідків (ч. 2 ст. 412 КК України) і засудженого до 3-ох років позбавлення волі.
Отже, згідно з вироком суду, 1 лютого 2015 року приблизно о 1-ій годині ночі обвинуваченийсержант Олексій В., перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, знаходився в одному з наметів військової частини польового табору поблизу с. Ставки Херсонської області, отримав по телефону повідомлення про важке поранення товариша у зоні проведення антитерористичної операції (АТО) і зізнався присутнім, що боїться і не хоче їхати у район бойових дій через загибель військовослужбовців. У відповідь солдат Сергій З. зауважив, що всі військовослужбовці зобов’язані виконувати свій військовий обов’язок.
Незадоволений почутим, Олексій В. пішов у свій намет, взяв приведений у бойову готовність автомат “Калашникова”, наблизився впритул до Сергія З. і направив на нього зброю, а потім двічі вистрелив угору. Присутні військовослужбовці, вбачаючи реальні підстави здійснення сержантом погроз, роззброїли його.
Приблизно о 2-ій год. 10 хв. обвинувачений повернувся у намет і вирішив розпалити пічку, щоб нагріти приміщення, хоча знав про категоричну заборону робити це під час відпочинку (сну) особового складу. Щоб вогонь швидше розгорівся, сержант плеснув із пластмасової каністри у топку легкозаймисту речовину. 20-літрову ємкість залишив поруч із “буржуйкою”, що і спричинило пожежу в наметі, звідки полум’я поширилось на чотири сусідні намети.
Внаслідок пожежі загинуло 6 військовослужбовців, ще 11 отримали опіки різного ступеню. Такожбуло знищено зброю, бойові припаси та інше військове майно військових частин на загальну суму понад 142 тис. 350 грн, що призвело до зриву виконання завдань та підриву боєздатності військової частини, тобто до тяжких наслідків.
У суді Олексій В. свою вину визнав лише за ч. 1 ст. 129 КК України, обвинувачення за ч. 2 ст. 412 КК України просив скасувати і провадження за цією статтею закрити.
Родичі загиблих військовослужбовців із вироком суду першої інстанції не погодились і у своїх апеляціях та в судовому засіданні просили порушити проти обвинуваченого кримінальне провадження за ч. 2 ст. 270 КК України (порушення встановлених законом вимог пожежної безпеки, що спричинило загибель людей та завдало майнову шкоду в особливо великих розмірах). Проте захисник Олексія В. вказав, що за даною статтею можуть нести кримінальну відповідальність лише командири військової частини. Тим часом обвинувачений був сержантом із матеріального забезпечення і на нього не покладалось жодних обов’язків із пожежної безпеки.
Заслухавши суддю-доповідача та сторони по справі, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів прийшла до переконання, що апеляційні скарги адвоката обвинуваченого Олексія В. та потерпілих до задоволення не підлягають.
This website uses cookies.
