Військове паломництво відбулося до Марійського духовного центру на Тернопільщині.
Кадрові військові, курсанти, ліцеїсти, нацгвардійці та прикордонники вишукалися на невеликому подвір’ї старої церкви у селі. До ікони прийшли військові різного віку, у різних чинах, холостяки та з родинами. “Кожен хоче помолитися, згадати щось, звернутися до Бога з якимось проханням. Помолитися за своїх побратимів, кого немає зараз ним”, – розповів заступник командира військової частини А1267 Олександр Верстюк.
Офіцер Тарас Тимків боронив Донецький аеропорт. Він зізнається, що досі важко згадувати пекельні дні і ночі. Саме відтоді не знімає натільний хрестик, подарований матір’ю. “Бог помагає, я переконався в цьому особисто. Були такі моменти, я вважаю, Бог мені поміг”, – каже командир групи військових.
Майбутні моряки подолали довгий шлях з Одеси, щоб побувати на місці явлення Богоматері. Їхній капелан уже має досвід АТО. “Коли дивишся в лице смерті, не віруючих не існує. Через величезну кількість наших заходів, в тому числі і через прощу, ми стараємося накраще поміняти всередині середовище нашої армії”, – каже капелан Військово-Морських Сил отець Олександр Смеречинський.
У паломницькому марші поруч з військовими йдуть їхні дружини та діти. Вони прийшли, аби набратися сили, щоб чекати, підтримувати і розуміти своїх чоловіків, адже війна робить їх іншими. “Для того, щоб служити, треба вірувати в те, що ти робиш. Для чого ти це робиш – для своєї держави”, – пояснює офіцер Держприкордонслужби Роман Марченко.
Селяни, які на узбіччі вітають колону незвичних паломників у військовій формі, навіть плачуть. “Поможи їм, Господи, бережи їх від куль”, – кажуть вони.
Загалом це уже восьма військова проща до греко-католицької святині. Паломників-військовослужбовців щоразу більшає.
This website uses cookies.
