Ситуація з іноземними інвестиціями в регіони України більш ніж сумна. Адже розподілені вони вкрай нерівномірно. Місто Київ та 10 регіонів України отримали майже 94% усіх іноземних інвестицій — 40,6 з 43,4 млрд дол. (станом на 1 січня 2016 р.).
На інші області припадає менше одного відсотка від їх загального обсягу. А Тернопільщина — це взагалі унікальна територія. Іноземному інвестуванню тут провалюватися далі вже нікуди, пише Роман Янкель у статті “Крива інвестиційна географія” в тижневику “Дзеркало тижня. Україна”.
За обсягом залучення прямих іноземних інвестицій область Тернопільська область впевнено займає останнє місце серед регіонів України — в її економіку вкладено всього 50 млн дол. У 2014 р. в області зберігалася загальноукраїнська тенденція: інвестиції скоротилися відчутно — на суму понад 10 млн дол.
Торік, щоправда, спад сповільнився, але не був зупинений, тривав переважно через курсову різницю. чи не єдиний позитив у залученні інвестиційних коштів в галузь — темпи капітальних інвестицій в 2015 р. на Тернопільщині зросли більш ніж на 15%, і за цим показником край займав сьоме місце в Україні.
Це означає, що найбільш стійкий до потрясінь вітчизняний бізнес в об’єкти області дещо-які кошти все ж вкладає. Але досвід сусідньої з Тернопільської, Івано-Франківської області показує, що в нерівному розподілі іноземних інвестицій багато в чому винна сама місцева влада.
Наприклад, у підприємства Івано-Франківська залучено понад 500 млн дол. іноземних інвестицій. Більша частина коштів вкладена в об’єкти Хриплинского промислово-інвестиційного сайту. Місцева влада підготувала там для інвестора вільні земельні ділянки з підведеними комунікаціями.
І успіх одного проекту в свій час став сигналом іншим інвесторам: “Вкладайте кошти!” А на Тернопільщині зон, подібних Хриплинской, бізнес ніяк не дочекається. І ось, після дворічної перерви, днями відбувся Міжнародний інвестиційний форум “Тернопільщина Invest-2016”.
Один з представників цієї влади на форумі — голова Державної регуляторної служби України Ксенія Ляпіна — в цілому знає, що саме треба зробити насамперед для стимуляції бізнесу.
“Без судової реформи і завершеною реформи правоохоронних органів ми нікуди не просунемося, оскільки іноземний інвестор хоче бути впевненим, що його інвестиція повинна бути захищена, її не відберуть за рішенням суду. Другий наріжний камінь — слід завершити реформу контролюючих органів. Оскільки, коли, наприклад, податкова поліція відкриває кримінальну виробництво за несплату податків, буде закордонний бізнес збільшувати інвестицію? Та ніколи!
Треба завершити перегляд функцій цих контролюючих органів, зокрема, зменшити кількість перевірок і взагалі ліквідувати непотрібні органи. Треба ще і продовжити дерегуляцію, зокрема — скасувати регулювання цін ще на ряд видів продукції, наприклад молочну (а така пропозиція прозвучала на форумі від представника одного з підприємств — переробників молока. — ред.), де ціни регулюють ринок, а його гравці завжди знайдуть спосіб обійти це регулювання. Тоді іноземний інвестор буде з готовністю вкладати кошти в нашу економіку, оскільки буде розуміти, що ніякий чиновник не буде його регулювати і обмежувати”, — сказала Ксенія Ляпіна.
“І щоб черговий інвестиційний форум не став формальним заходом, висловлені одним високопоставленим чиновником побажання ще повинні сприйняти урядовці та законодавці. Бо інакше вийде як в анекдоті: якщо для стимулювання бізнесу влада зробила один крок вперед, то другий крок неодмінно буде на місці. Рухаємося?”, – задається питанням автор статті.
