Кілька місяців тому вже повідомлялося про боротьбу за приміщення Бережанської районної бібліотеки, на яке претендувала міська рада Бережан. Тема знайшла своє продовження.
Боротьба за квадратні метри
З розпадом Радянського Союзу в Бережанах відбувся поділ нерухомості між містом і районом, внаслідок чого бібліотека стала власністю територіальної громади району. На підставі одного з рішень сесії райради керівництво книгозбірні виготовило свідоцтво на право власності на приміщення Бережанської районної бібліотеки ім. Т. Шевченка. Але місто через суд, незважаючи на супротив дирекції книгозбірні, яка до останнього намагалася в суді відстояти за районом приміщення бібліотеки, таки скасувало свідоцтво. Влада району вирішила бути стороннім спостерігачем, як наслідок, місто в 2015 році отримало право власності на будівлю в центрі Бережан.
І, можливо, ситуація не була б такою гострою, якби не новий статус Бережан. Ставши містом обласного значення, Бережани отримали право збільшити чиновницький апарат. А щоб його розмістити, кращого місця не знайшлося, як у бібліотеці. І міський голова Володимир Музичка став торпедувати цей процес. А щоб його прискорити, міська рада озвучила розмір орендної плати, яку їй мала би сплачувати районна бібліотека, якщо б не захотіла вивільнити приміщення, – 128 тисяч гривень на рік. Цифра, звичайно, для бібліотеки і для районного бюджету, який її утримує, виявилась непосильною. Тому районна влада нічого кращого не знайшла, як наприкінці липня сесійним рішенням перевела одразу дві бібліотеки (дорослу і дитячу) в одне із сіл району.
Переселяють книгозбірні попри постанову Верховної Ради
Зауважимо, що все це відбулося, незважаючи на постанову Верховної Ради України від 16.01. 2009 № 901-VI про запровадження мораторію на виселення бібліотек і «Програму підтримки та розвитку культури і мистецтв у Бережанському районі на 2016 рік» (збереження та розвиток існуючої мережі закладів культури, недопущення перепрофілювання, реорганізації та ліквідації, поліпшення стану матеріально-технічної бази, підвищення ролі закладів культури в соціально-культурному житті).
– На сьогодні постало питання реального руйнування книжкового фонду та майна бібліотек, надбаного протягом довгих років їх функціонування. А в плані виселення бібліотек велика “заслуга” нашого начальничка відділу культури, який поставив собі за мету скоротити, а може, в подальшому і закрити бібліотеки, перемістивши їх у село. Найбільше болить і вражає те, що активний учасник майданівських подій став на бік розвалу бібліотек, – заявила директор Бережанської центральної бібліотечної системиАлла Заруцька.
Кому потрібна і чи взагалі потрібна бібліотека в селі Жуків – питання риторичне. Не треба бути великим пророком, щоб спрогнозувати, що через кілька років про ці бібліотечні установи можна буде забути.
Начальник відділу культури, національностей, релігій і туризму Бережанської РДАОлександр Коковін, який мав би на кожному кроці захищати бібліотеки, не вбачає в рішенні про переселення районних книгозбірень порушення постанови ВР.
– Постанова передбачає заборону на виселення лише тих установ, які займають приміщення державної та комунальної власності на законних підставах. На сьогодні дві районні бібліотеки перебувають у займаних ними приміщеннях на незаконних підставах, оскільки на даний час не укладено жодного договору оренди, – зазначив пан Коковін.
Чиновник Бережанської РДА заявляє і про те, що «розпорошення книжкового фонду та майна районних бібліотек не буде, бо у с. Жуків переноситься не книжковий фонд, а лише організаційна структура обох бібліотек та міняється юридична адреса централізованої бібліотечної системи». Але пан Коковін лукавить або не до кінця читає рішення депутатів, де чорним по білому написано: «Книжковий фонд та майно, залишені за районними бібліотеками, розмістити в приміщенні за адресою: Бережанський район, с. Жуків, вул. Б.Лепкого, 30».
Письменники рятують бібліотеки
Справа набула широкого розголосу. Першими на захист бережанських бібліотек стали відомі українські письменниці.
– Диво дивне відбувається на заході України. В той час, як волонтери і небайдужі люди рятують бібліотеки на сході України, поповнюючи бібліотечні фонди власним коштом, роблячи ремонти, у нас під носом йде руйнація. У мене величезне прохання до тих, від кого це залежить, почути голос відчаю читачів бібліотеки і її працівників. Бібліотеки потрібні людям, особливо сьогодні це відчутно як на сході України, так і по всій Україні. Зараз це осередки культури, можна сказати, острівці. Не бійтеся боронити свої права. Якщо буде потрібна допомога письменників чи бібліотекарів з іншим міст – ви її отримаєте! – зазначила українська письменниця-прозаїк, лауреат премії «Коронація слова» Дара Корній.
– Скажіть, а скільки є в Бережанах точок із написом “Шиномонтаж”? Хай бібліотекарі і читачі, незгодні з таким розростанням чиновницької пухлини за рахунок бібліотек, сходять туди познайомитись. Бо відчуваю, скоро їм знадобляться лисі шини, – написала на своїй сторінці в одній із соцмереж письменниця, перекладач, журналіст та педагог Людмила Іванцова.
Через відомих і авторитетних людей у царині українського слова про бережанські бібліотеки дізнався особисто Міністр культури Євген Нищук.
– Будемо розбиратись. Усе буде добре. Як казала одна мудра людина: «Ми приречені на успіх». Уже дав завдання службам розібратися в цій прикрій ситуації, – повідомивЄвген Нищук.
Кадри вирішують усе!
Щоб якось загладити скандал на всю Україну, місцева влада заявила про створення у Бережанах нової бібліотеки ім. Богдана Лепкого, але вже з міським статусом. При цьому бережанська районна влада направила відповідне звернення до мера міста, в якому пропонує весь книжковий фонд та майно своїх бібліотек не передавати у Жуків, а віддати новоствореній міській бібліотеці.
Невже, щоб створити нову книгозбірню, треба знищити дві функціонуючі з професійними працівниками? Але, виявляється, потрібно. А все через кадрове питання. Незважаючи на запевнення голови Бережанської РДА Володимира Петровського про максимальне працевлаштування в новій міській бібліотеці фахівців-бібліотекарів, які нині працюють у районній бібліотеці, вже сьогодні стало відомо, що це не так. Зокрема, на минулому тижні «культурний» чиновник Олександр Коковін запропонував директорові районної бібліотечної системи посаду… секретарки-друкарки. І це при тому, що в жінки дві вищі освіти, 20-річний досвід керівництва 41 бібліотекою району та двома центральними бібліотеками району. «Ось таку розправу вчинив начальник Бережанського відділу культури з людиною, яка впродовж своєї діяльності відстоювала інтереси бібліотеки, у нелегкі часи зуміла зберегти цілісність книжкових фондів та бібліотечної системи взагалі», – повідомляється на сторінці у ФБ Бережанської централізованої бібліотечної системи.
Немає слів – одні емоції…
Джерело: Віталій Попович, “Номер один”
This website uses cookies.
