Відновлення виробництва на селі часто сприймається людьми з недовірою. Прості мешканці досі думають, що тваринницькі ферми та сучасні свинокомплекси працюють, як колишні ферми радянських часів.
Однак, прогрес не стоїть на місці і новітні технології дозволяють зробити дільність безпечною та комфортною.
Про це та ніше говорить зав.лабораторії Біоконверсної переробки органічних відходів к.т.н. доцент старший науковий співробітник НУБіП Павленко С.І.
«Типовою є ситуація, коли ферма, що має належну систему утилізації гною, однак є причиною скарг від мешканців села на «запах», однак свої свині чи свині сусідів при цьому «не смердять», – говорить науковець. – Наявність системи поводження з гноєм впливає і на санітарні зони – чим краща система, тим менша потрібна санітарна відстань до інших обєктів».
За словами С.Павленка, сучасні технології та технічні засоби збору й переробки гною дозволяють вибрати оптимальну систему утилізації гною залежно від поголів’я, умов утримання, матеріалів і сировини, рельєфу місцевості, фінансової складової.
Науковці вважають, що реконструкція тваринницького комплексу повинна починаєтися з організації системи видалення і переробки гною. При цьому важливо обговорити це питання з місцевою громадою, залучити до роботи відповідних спеціалістів. У подальшому контроль з боку місцевої влади та відповідних служб обов’язковий.
«Зважайте, що в багатьох країнах Європейського Союзу, де щільність поголів’я свиней на одну людину значно більша, ніж в Україні, а території менше, гній в основному накопичують у бетонних лагунах і у дозволені законодавством періоди вносять у землю. Питання екологічного стану так само турбують людей, проте є розуміння специфіки виробництва і довіра до впроважєених технологій». – розяснює С.Павленко.
Науковці переконують, що критичного стану відходи свинарства для людства і України не складають. Керувати ними, вдосконалювати технології реально і можливо.
«В сьогоднішніх умовах існують більш суттєві виклики для України по екологічній безпеці і стану оточуючого середовища», – наголошує доцент С.Павленко.
