Яценюк пішов! Я не збираюсь давати оцінку його роботі, однак переконаний, своїм відходом, він ощасливив 99% громадян України ! Сам Яценюк задоволений тим, що в результаті домовленностей забезпечено спадкоємність курсу, забезпечено стабільність.
Про який курс він говорить? Може про курс дальшого підняття цін і тарифів? Чи про курс спаду виробництва? Може про курс безупинної монополізаціі економіки та зловживань у роботі державних підприємств?
Або про курс зростання безробіття та відтоку робочоі сили за кордон? Чи може це курс дальшого зубожіння українців та доведення їх до жебрацтва?
Куди рухається краіна? Про яку стабільність говорить Яценюк?
Чи усвідомлює він , що залишив після себе завищені тарифи на газ, необгрунтовано зростаючі тарифи на тепло і електроенергію, адже урядом не створено обмежень у їх зростанні , особливо з боку для монополій.
Захотіли підняли тарифи , потім трішки перечекали і знову кажуть: необхідно встановлювати обгрунтовані ринкові ціни і тарифи. Так і ці “необгрунтовані” приносять непомірні прибутки київським і місцевим монополістам і паралельно викачують гроші з бюджету , під видом субсидій!
Яценюк ще заговорив , правда поки тихо і не акцентовано, про потребу змін до Конституціі. І зміни дійсно потрібні, я тут його підтримую! Лише де був раніше Яценюк? Чому його фракція і він як ії реальний очільник не запропонували за два роки свого бачення і проектів змін?
Зараз система управління в нас в Україні, через непроведену реформу влади на місцях , є кривою качкою! Те, що пропонує діючий президент,я переконаний, ще більше розбалансовує владу та ослаблює країну.
Влада в кожній країні має шанс працювати злагоджено, якщо чітко виписані та розмежовані повноваження іі гілок. Тому нічого не потрібно нам придумувати. Цей “велосипед” у світі вже створений.
Вважає президент (я відчуваю він хоче великих повноважень), що в нас має працювати американська, тобо президентська модель влади – вперед! Нехай переконує суспільство . Але тоді вся відповідальність в країні буде на президенті, він очолює виконавчу гілку влади, тоді не може бути посади прем’єр-міністра , на якого можна списати всі гріхи.
Можна використовувати європейські моделі влади, де виконавчу владу формує парламент. І ми рідко чуємо про їхнього президента, який виконує представницькі, чи окремі другорядні функціі.
Я, користуючись приводом, пишу це тому, що не може бути такої “реформи”, яку просував Президент і Кабінет Міністрів Яценюка, коли об’єднуючи цілий район, чи половину району або навіть 5-10 сіл, ці утворення називали територіальною громадою! Це ніяка не громада, а середній чи малий район. Це є скритою централізацією влади. Це є руйнацією засад місцевого самоврядування , а відтак руйнацією основ демократії! Засад – тому, що в Україні ще не запрацювало місцеве самоврядування і лише частково діє демократія.
Проблема депресивності наших сіл не вирішує їх об’єднання! Хоча для формування образу панацеї цього процесу влада на законодавчому рівні запровадила певні штучні норми для стимулювання об’єднання громад. Крім цього в бюджеті передбачено виділення ім централізованого фінансування, що також є необ’єктивно і несправедливо по відношенні до інших.
Ліквідацію депресивності чи її недопущення можуть забезпечити лише реальні реформи і в першу чергу на селі, практична допомога селянам у виході з тієі складноі ситуаціі куди їх двадцять п’ять років заводила влада. Ліквідацію депресивності можна вирішувати лише на основі першочергової боротьби з корупцією, запровадження діючої системи верховенства права, стимулювання розвитку економіки, а на селі – фермерських господарств.
Лише повсюдна дія закону, разом з практичними , а не декларативними реформами дадуть нам шанс.
Петро ЛАНДЯК, депутат Тернопільської міської ради, голова Тернопільської обласної організації партії “Громадянська позиція”
