Молода команда “Bugs Bunny” поки що лише набирає обертів на шляху сходження до музичного Олімпу. Однак тернопільські музиканти уже достатньо впізнавані і мають свого слухача.
Напередні Дня святого Валентина музичний гурт “Bugs Bunny” подарував своїм прихильникам відразу дві нові пісні “Ти йдеш сама” та “Скільки”. Детальніше про роботу гурту “Bugs Bunny” розповідає його солістка Мар’яна Гордій.
– Мар’яно, як давно створений ваш гурт?
– Дата народження гурту “Bugs Bunny” 9 жовтня 2013 року. Створена наша команда на основі колишнього гурту “Q-back”. Тому всі пісні , які були у попередньому гурті перейшли у право власності “Bugs Bunny”.
Правда зараз їх не впізнати, бо вони уже по декілька раз перероблялися і звучать по-іншому. На теперішній момент “Bugs Bunny” працює у двох напрямках із двома абсолютно різними по характеру і по стилю програмами. У нас є два склади гурту – повний і акустичний.
– Яка між ними різниця?
– Сама суть у тому, що ви можете почути музику на любий ваш смак чи настрій. Якщо ви – любитель музики, і хочете почути гурт з лірико-романтичною програмою та акустичними інструментами , тоді все просто, – вам варто послухати нашу акустику. Якщо ж ви хочете драйву, феєричності і нестримної музики – тоді це повний роковий склад. Все для душі та для емоцій.
– Напередодні Дня Святого Валентина ви записали відразу ж дві нові пісні. Загалом, скільки композицій уже є у вашому доробку?
– Над програмою ми працюємо та поступово її збільшуємо впродовж ось уже двох років. На даний момент ми уже завершуємо наш перший студійний альбом повного складу. Альбом акустики дещо затримується, але також до літа уже повинен бути представлений.
Поки в Інтернеті слухачі можуть знайти лише декілька студійних пісень, які не увійдуть у альбоми, або ж будуть бонусними. Здебільшого вони можуть віднайти купку відео та лайф – версій пісень. Звичайно ж плануємо у майбутньому і знімати кліпи, але як кажуть, все поступово.
– Де виступаєте з концертами? Який виступ вам найбільше запам’ятався?
– Взимку, поки немає фестивалів, а проводяться лише подання заявок, ми виступаємо у пабах та арт-кафе нашого міста акустичним складом. Вдячні, що нам , одним з небагатьох тернопільських гуртів, дають змогу грати саме нашу авторську музику. І раді тому, що публіка нас сприймає та слухає.
Але… за цих два роки ми виступали не лише у пабах. Вся солодкість проявляється саме влітку, тому що в цей період люди часто можуть почути повний склад гурту чи на фестивалях, чи на овпенейрах…
Тому за ці два роки ми дали більше 100 концертів. Виступали на фестивалях “Файне місто “,”Woodstock Ukraine”, “Vinigret”, ” Україна – це я”, ” Ї”, “Вулична музика”, “Вуличний ринок”, “Холіфест”, ” Баворів фест”, “Галицька дефіляда”, ” Березів Бандер фест”, “Вуличний ринок – II”, “Подолянифест”. Тішимся з того, що стали фіналістами проектів “Koza music battle” та “Червона рута”, нагороджені другою премією серед колективів на фестивалі ” Галицька дефіляда”.
Особисто для мене запам’яталися пару фестивалів. Це: “Woodstock Ukraine”, “Україна – це я” та “Холіфест”.
Публіка на цих фестивалях сприймала все. Наша музика з перших нот сподобалася народу і їхні танці змушували нас “вистрибувати” із штанів, щоб не втратити той запал. Ти відчуваєш себе “диригентом” і твій “оркестр” – це люди, які біля сцени.
Феєричне відчуття, коли ти говориш їм “а зараз усі присідаємо, і на раз-два-три вистрибуємо знизу вверх” і публіка на твоїх очах починає присідати… А так як це фестиваль і на них переважно декілька тисяч людей, і ти не бачиш закінчення їхньої кількості зі сцени… Ооооо, так, таке запам’ятовується назавжди!
– Хто автор пісень? Пишете самі, чи є у вас автори, які це роблять для вашого гурту?
– Пісні пишемо на пару з гітаристом гурту Назаром Каспруком. Я більше для повного складу, а він для акустичного. Назар – “страшний” романтик. Тому моя стихія – щось веселе та “стрибуче” або ж соціальне і мотиваційне.
Але є декілька пісень або ж віршів, які нам подарували і ми зробили їх під свій стиль та виконуємо на концертах. Цим людям велике ДЯКУЮ, за вірші: Лілі Вікарук та Василю Коліснику, а також за пісні – Смику Олександру Івановичу.
– Чи важко пробитися на велику естраду? Чи не плануєте взяти участь у популярних музичних шоу?
– Важка завжди люба робота, і сцена, в першу чергу, велика сцена, не є виключенням. Тут сама проблема у тому, що в Україні, так як і будь-де багато гуртів, музикантів, які дещо подібні чи то по стилю чи то тематиці пісень чи ще по чомусь. Крім того, авторська музика у нас важко продається і мало ціниться.
У нас недосконалий музичний ринок, недосконалі закони авторства. Та й що говорити, альбоми зараз не купують, їх просто безплатно скачують в Інтернеті, а щоб записати цей альбом музиканту потрібні великі кошти. Тому, заробіток є лише на концертах.
На рахунок телевізійних шоу, то скажу відверто, я не вірю, що там все чесно. Та й навіть якщо ти дійдеш до самої вершини, опісля шоу, якщо ти сам не вкладеш у себе гроші, то тебе забудуть дуже швидко.
Як ми бачимо це сталося з багатьма фіналістами тих проектів вже не знати якого сезону. Можна пробувати, якщо йти ось так: “раптом ми пройдемо”, але ставити на це ставку не варто. Краще визначити свою дорогу і йти до цілі рівно і впевнено. Абсолютно люба праця і цілеспрямованість колись винагороджується.
– Чи граєте на весіллях, корпоративах? Який ваш найбільший гонорар, якщо це не секрет?
– Ми граємо на таких заходах лише як музичний подарунок, чи то освідчення , чи просто приємний сюрприз. А гонорар – все залежить від місця, кількості музикантів, складності роботи і часу.
Тому тут важко сказати, бо такого як “найбільший” не існує. Може бути – НІЦ, бо благодійно. А може бути і захмарне, бо на Багамах. Правда, там ми ще не грали… А хотілось би!
– Музика це ваше професійне заняття, чи працюєте в інших галузях. Якщо так, то де?
– Ми займаємось професійно, але однією музикою ще ніхто не заробив так достатньо, щоб можна було лише нею займатись. У нас є вчителі інструментів, є техніки, є навіть рятувальник. Але нас всіх поєднує саме музика і вона, як кажуть, на хліб з маслом заробити дасть.
– Що вас надихає на створення і запис нових пісень? Дві нових пісні як з’явились? Як їх плануєте розкручувати?
– Має вийти ще одна пісня повного складу перед випуском альбому. Ми дали їх на радіо, розповсюджуємо де тільки можна і як. Звичайно, коли буде альбом підуть за ним і кліпи, але у все треба вкладати кошти, тому робимо це своїми силами та ентузіазмом.
З’являються пісні звичайно що не просто так, у любої творчої людини має або щось статися, або “прийти” муза, або “прижме” час або “всі планети зійдуться в одну лінію”. Особисто на мене впливає завжди час і якісь ситуації в житті людей. Тоді, коли знаходжу цікаві історії я перекладаю їх у тексти пісень і хлопці створюють музику.
– Де можна побачити ваші виступи найближчим часом?
– 11 лютого ми виступали у клубі “Файне місто”. У суботу, 13 лютого, шанувальники зможуть побачити наш виступ у “Марципані”, 14 лютого – у клубі “Мамонт” та “Хмільному Щасті” і 20 лютого – у “Клубі Файного міста”. Там, до речі, можна буде почути і дві наші прем’єрні пісні – “Скільки” і “Ти йдеш сама”.
