Територія Борщівського району Тернопільщини, де знаходяться доступні для туристів печери, свого часу була й місцем активної боротьби ОУН-УПА за незалежність України.
Ховаючись від переслідувань НКВС, лісові хлопці переховувались не тільки в штучних криївках, а й у природних печерах.
«Багато років тому зі мною трапився такий випадок, — каже Юзеф Зімельс. — Під час перебування в печері Вертеба я випадково штовхнув плечем бокову стіну, і раптом звідти посипалося каміння, а потім випав… людський скелет! Відтак навпроти цього місця ми знайшли намальований тризуб. Коли ж трохи далі побачили на стіні ще один, то вже спеціально натиснули на стіну навпроти, і з неї випав другий скелет!
А пізніше місцеві жителі розповіли, що в тій печері наприкінці сорокових та на початку п’ятдесятих переховувались бандерівці, тож енкаведисти, щоб «викурити» їх, напустили під землю отруйного газу.
Аби врятуватись, люди начебто замурувалися в печерних нішах, викладених з природного каменю на глині. Але через поспіх кладка вийшла нещільною, тож газ просочився туди і люди загинули. Розповідали, що потім з Вертеби вивозили багато трупів на підводах».
Уже на початку 1960 років тернопільські спелеологи натрапили у Вертебі на кам’яний грот, у якому колись розташовувався повстанський штаб, підземний тир та напис на стіні «Смерть чекістам».
А через кілька років уже в печері Озерна знайшли вирубані на стіні слова клятви членів Української повстанської армії. До сьогодні пам’ятка не збереглася, бо ще за радянських часів була знищена невідомими.
Потім неподалік знайшли ще одне історичне місце, яке під час Другої світової війни слугувало за житло кільком десяткам євреїв, які переховувались від фашистів. Після закінчення війни усі вони емігрували до Канади, а їхній «печерний дім» зайняли вояки Української повстанської армії, пише borshchiv_baby.
