16 листопада 2015 року у селі Бодаки Збаразького району Тернопільської області в останній путь провели бійця 57-ї бригади ЗС України Володимира Магльону.
Володимир Магльона служив та воював у 57-й бригаді. Загинув наш земляк у четвер, 12 листопада, на позиціях у населеному пункті Зайцеве Донецької області. Десь приблизно з 18.00 і до 24.00 того четверга, противник атакував опорний пункт підрозділу, у якому служив Володимир.
Вогневий контакт ворожі сили розпочали перші, спочатку з стрілецького озброєння, а потім накривали і з АГСів, і з протитанкових гранатометів. Під час цього бою і загинув Володимир Магльона. Як кажуть бойові побратими Володя загинув з честю, як воїн. Ну, а того дня бійці 57-ї мужньо трималися під вогнем противника, відтак атака противника захлиснулась.
Ранком 13 листопада ворог здійснив вогневі «провокативні» дії і проти сусідніх позицій наших військ.
– Ми прощаємось не просто з солдатом, ми прощаємось з оборонцем рідної землі ! Що протистояв разом з іншими великій «російській військовій машині», яка чинить беззаконня, явно та таємно присилаючи своїх людей на цю війну. Отож, збережімо пам’ять про наших оборонців такою. І вічна їм слава! – сказав священик Володимир Лупиніс, настоятель храму Св.Миколая у Бодаках під час прощання з нашим земляком Володею.
Велика траурна процесія 16 листопада 2015 року рушила з подвір’я у селі Бодаки щоб провести героя Володимира Магльону у його останній путь, за домовиною на плечах військових згорьована родина, близькі, друзі, громада…
Земля тобі пухом та царство небесне наш земляче-герою…
Ігор Крочак, військовий історик і прес-секретар волонтерської групи ГО «Схід та Захід єдині» (фото автора)
