Новообраний депутат “зажав” 20 гривень, щоб заплатити за квиток на футбол

Зовсім нещодавно став свідком одного цікавого випадку. Прийшов я на центральний стадіон уболівати за свою улюблену футбольну команду. Через службовий вхід намагається пройти один з вигляду поважний, напевно, освічений чоловік років 50-55-ти.

депутат1Молодий хлопчина, який виконує функцію стюарда, тактовно просить того пройти на стадіон через звичайний вхід, як це роблять прості вболівальники. Але той, очевидно, не мав наміру купувати вхідний квиток (нині він коштує 20 грн.) та почав щось доводити.

Мовляв, я знаю того й того, а отже, маю право на безкоштовний прохід. Коли ці слова не стали аргументом, чоловік витягнув з рукава головного козиря, сказавши, що його обрали міським депутатом… І хлопчині нічого не залишалося, як пропустити впертого футбольного «зайця».

Найперше мені було цікаво, чи справді цей любитель футболу став депутатом. Детально вивчив світлини народних обранців (благо, ЗМІ це дозволяють оперативно зробити). І що Ви думаєте, цей чоловік став дійсно обранцем тернопільської громади від однієї нової, але дуже розкрученої політичної сили. Більше того, займає поважну посаду в одній з місцевих установ.

Але питання в іншому: чи статус депутата дає йому право на безкоштовне відвідання футбольного матчу? Якщо ти такий палкий фанат футболу, то мав би підтримувати команду, за яку вболіваєш. Придбавши квиток, програмку, вимпел, значок, клубну газету тощо, кожен шанувальник футболу вносить невеличкий вклад у розвиток рідного клубу, з цих грошей отримують заробітну плату футболісти, тренери та персонал.

За кордоном саме так роблять вболівальники, які себе поважають. Більше того, доводилося бачити, як багаті люди, які не є акціонерами футбольного клубу, але які вболівають за нього, можуть, скажімо, придбати з десяток клубних газет, при цьому з собою беруть одну, а решту одразу викидають у смітник. І це не є неповага до футбольного клубу і людей, які в ньому працюють, а навпаки, своїм внеском, здавалося б дріб’язковим, вони поповнюють клубний бюджет.

А що ми маємо в рідному місті? Спекуляція на депутатському статусі. Можна тільки подумати, що буде, коли цей чоловік отримає мандат (на той час ще офіційно не отримав депутатського значка)! Невже відкриватиме двері комунальних підприємств ногою?

А між тим, чи скуштував би цей добродій безкоштовну страву в ресторані або відвідав на «халяву» театральну виставу, «козиряючи» посвідченням депутата? Напевно, що ні, але от на футбольний матч чомусь багато хто вважає, що може потрапити за «так». Тим часом в установу, де працює наш поважний чоловік, сторонньої людини охорона навіть на поріг не пустить, не те щоб вільно по ній пересуватися…

Не хочеться називати прізвища цього чоловіка (сподіваємося, він себе впізнає), але я дуже надіюся, що влада наша намагатиметься рухатись до Європи, а не навпаки, і хоча невеличкі кроки робитиме в напрямку цивілізованого світу. Бо дуже хочеться бачити в Тернополі народну владу, яка живе і працює не по «понятіях», а за законом, людськими нормами та християнськими засадами.

Віталій Попович, головний редактор газети «Номер один»

12345 (Оцініть статтю)
Загрузка...

Автор: galas

Коментар до: “Новообраний депутат “зажав” 20 гривень, щоб заплатити за квиток на футбол

  1. Леся
    18.11.2015 з 23:02

    А ви називайте імена таких «економних» депутатів, «скромність» тут ні до чого. Громада повинна знати своїх «героїв».

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *