Сьогодні, 17 вересня, виповнюється 76 років з часу аншлюсу Західної України Радянським Союзом.Тоді західна і східна Україна возз’єдналися в одну республіку. Радянська пропаганда ці події називала не інакше як “золотий вересень”.
У радянських школах вчили, що Гітлер напав на Польщу 1 вересня, а 17 вересня Червона Армія увійшла рятувати українських і білоруських братів.
Втім, пересічні галичани у своїй більшості були не в захопленні від такого “возз’єднання”.
Так, тернополянка Ірина Максимів була очевидицею тих подій. Її батько Онуфрій Саїк у 1939 році працював адміністратором готелю “Подільський” (пізніше “Україна”), що в центрі Тернополя. У готелі поселилися радянські офіцери, тож за якийсь час Онуфрій Саїк був просто шокований їхнім рівнем культури.
“Нусєчка, як ми будемо жити з тою жемотью? Нусєчка, та вони шклянками пили горілку. Та їхні жінки у нічних сорочках прийшла на баль”. – так Онуфрій Саїк розповідав своїм рідним про святкування радянськими офіцерами у 1939 році дня Жовтневої революції у Тернополі.
(Відео з сайту “20 хвилин”)
Та миття в унітазах та бали у нічних сорочках – це ще не найгірше, з того, що приніс на Західну Україну “золотий вересень”.
У 1939 році понад 30 тисяч представників інтелігенції, не сприймаючи більшовицької влади, відразу ж емігрували на захід.
За найменшими оцінками, у період з 1939 по 1941 рік із Західної України було депортовано понад 500 тисяч осіб. За неповних два роки першого радянського “пришестя” десятки тисяч мешканців Західної України були знищені у тюрмах та концтаборах.
