Сімнадцятого серпня в управлінні житлово-комунального господарства, благоустрою та екології відбулася нарада комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій м.Тернополя.
Під час обговорень йшлося про стан та рівень води в Тернопільському ставі, стан риби та водоростей, вплив температури та вологості повітря, наявність необхідних документів та дотримання вимог зариблення, здійснення моніторингу стану рибних ресурсів.
Присутні на нараді фахівці озвучили власні роздуми та результати наукових досліджень, через які, на їхню думку, гине риба у Тернопільському ставі і спостерігається щорічне явище його цвітіння.
Тернопільський став – на межі
Доктор біологічних наук, професор Василь Грубінко, запевнив, що Тернопільський став – це водойма, про яку відомо дуже багато. Зокрема, науковці переконані, що він «прожив» не один життєвий цикл, а точніше «вмирав» та «народжувався» не менше п’яти – семи разів. Та через ряд факторів життя ставу скорочується, що зараз ми й спостерігаємо: водойма має відхилення у стані здоров’я через сильне забруднення і незабаром може загинути. Тому необхідні заходи, покликані реанімувати водойму.
– Я вітаю ініціативу зарибнення ставу. Однак в умовах його сьогоднішнього стану – це лише мінімальний крок для його порятунку, який не буде ефективним без здійснення інших кроків. Причини хвороб ставу спричинені рядом факторів, як природніх, так і антропогенного характеру. Насамперед, сюди потрапляють каналізаційні стоки та змивні дощові води, а це – нафтопродукти, фосфор, свинець, ртуть та азот, які згубно впливають на якість води. Відомо про непоодинокі випадки скидання нечистот у водойму у нічну пору.
Став – старий, він не встигає переробляти ці речовини, тому вони осідають на дні водойми. У Тернопільському ставі переважають синьо-зелені водорості, які поглинають кисень та виділяють токсини, а зелених водоростей, які кисень продукують, натомість меншає. Риба не споживає синьо-зелених водоростей, тому нестача продуктів є однією з причин гибелі популяції. Став цвіте, рівень води у ньому знижується, тому отримуємо причинно-наслідкові зв’язки у вигляді кола проблем, які спричиняють одна одну. – пояснив науковець.
На думку науковця, найперше, що необхідно зробити, аби врятувати озеро (а не лише його жителів), це забезпечити його чистоту та достатню кількість кисню у ньому, що є вкрай непростим завданням. Можна забезпечити аерацію (циркуляцію повітря) за допомогою фонтанів, та цього буде недостатньо. Також відомо, що чимало господарів приватних помешкань або новобудов допускають врізання каналізаційних труб у Тернопільський та Івачівський стави чи прилеглі до нього річки, щоб не витрачатися на очисні механізми.
Суттєво погіршують стан ставу нечистоти
Зафіксувати такі порушення непросто. Як зауважив директор КП «Тернопільводоканал» Володимир Кузьма, існує й інша небезпека, яку фактично не можливо тримати під контролем.
– Усі асенізаторні машини, які надають послуги у Тернополі, мали б мати угоди із КП «Тернопільводоканал», для того, щоб усі відходи зливати в наші очисні споруди. Також ми зобов’язали перевізників, які діють офіційно, встановити GPRS пристрої на свої автівки, щоб виключити можливість скиду нечистот у Тернопільське озеро або у придорожніх смугах чи лісопосадках.
Як результат, ряд підприємців «пішли в тінь» і послугу надають несанкціоновано. Тернополяни, цілком зрозуміло, користуються послугами тих перевізників, у яких дешевші ціни. Відтак маємо ситуацію з тим, що ділки везуть нечистоти не на очисні споруди, а спускають у став, приміром з боку с. Біла. Складно зафіксувати і скид нечистот у озеро із приватного сектору, адже такі мікрорайони міста, як Пронятин і Кутківці, а також с. Біла не мають централізованої каналізації, – пояснив Володимир Антонович.
Заступник міського голови Владислав Стемковський закликав усіх небайдужих тернополян повідомляти про схожі випадки із асенізаційними машинами а також імена власників будинків, із яких нечистоти потрапляють у став, на умовах анонімності повідомляти в управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології та на гарячу лінію міської ради за номером телефону 15-80.
Запустили здорову рибу
Начальник відділу охорони водних біоресурсів в Тернопільській області Андрій Об’єщик зауважив, що ряд негативних факторів, озвучених фахівцями, частково спричинили захворювання риб, якими нещодавно був зарибнений Тернопільський став. Відповідно до висновків ветеринарних експертиз у загиблих екземплярів виявлено аргульоз.
– Ряд ЗМІ поширили неправдиву інформацію про те, що рибу запускали в став вже хворою. Ці дані не відповідають дійсності. Цілком зрозуміло, чому в тернополян виникають сумніви. Всі знають, як у нас робляться довідки та експертні висновки «за 50 гривень», але це- не той випадок. Аргульоз проявляється невеликими язвами на тілі риби, а під час зарибнення усі могли побачити, що риба була неушкодженою.
Окрім представників відділу охорони водних біоресурсів були присутні і рибалки, і випадкові перехожі, фотографи тощо. Досліджувалися напередодні і причини загибелі йоржа на початку літа. У представників цього виду риб також було виявлено аргульоз. Він, до слова, не був причиною загибелі риби, адже загинула вона через брак кисню або задуху.
Це означає, що збудники цієї хвороби перебували в озері ще до зарибнення. Зараз ми маємо дані, що риба адаптовується до життя у Тернопільському ставі, відтак є всі шанси, що зарибнення матиме успіх. Тим не менше, необхідно боротися із іншими чинниками, адже зараз питання стоїть критично взагалі щодо існування ставу.
Андрій Об’єщик каже, що дійсно, може й варто було ретельно дослідити стан водойми перед тим, як зарибнювати її, щоб оцінити всі без винятку ризики. Однак сама підготовка відповідної документації та науково-біологічного обґрунтування вартує в рази більше за саму рибу, що була випущена у став. Тому й взялися рятувати плесо всіма можливими способами, оминувши тривалі паперові процедури. Навіть за вкрай несприятливих умов, значний відсоток риби все ж залишиться в ставі, а це вже невеличкий поступ до покращення його стану.
Патогенної флори у ставі не виявлено
В цьому запевнив присутній на нараді заступник начальника Тернопільського міського Управління Головного управління Держсанепідслужби у Тернопільській області А. Поліщук. За його словами, неправдивою є інформація, яка також була поширена рядом ЗМІ, щодо обробки ставу дустом.
Цієї речовини у воді не виявлено. Відповідно до досліджень найчистішими виявилися зразки води, відібрані в районі «Дальнього пляжу». Найбільш забруднена вода поблизу цегельного заводу. Хоча патогенної мікрофлори у ставі не виявлено, існує ризик її розвитку внаслідок того, що вода у міській водоймі забруднена і застійна.
Присутні на нараді зійшлися у тому, що не існує якогось поодинокого способу вирішення проблем Тернопільського ставу. Відтак було прийняте рішення про необхідність створення відповідної програми, яка б передбачила план дій та їхню послідовність впродовж найближчих років для порятунку окраси Тернополя.
Управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології ТМР
