Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду розглянула апеляційну скаргу захисника обвинуваченого Михайла Ш. на вирок Чортківського районного суду від 20 травня 2019 року.
Як встановлено судом, увечері, 21 жовтня 2018 року, обвинувачений, не маючи прав на керування автотранспортом, у стані алкогольного сп’яніння керував автомобілем «Рено» з технічними невідповідностями (на передньому правому колесі була встановлена шина із залишковим зносом малюнку протектора, що зменшує стійкість автомобіля на заокругленнях дороги і ефективність гальмування) з двома пасажирами в салоні рухався автодорогою М-19 у напрямку до Чернівців.
Належно не стежачи за дорожньою обстановкою, неподалік м. Чортків водій грубо порушив Правила дорожнього руху — проігнорував знаки «Крутий спуск» та «Крутий підйом», перевищив дозволену швидкість, перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки, виїхав на зустрічну смугу та допустив зіткнення із автомобілем «Aуді».
Внаслідок зіткнення один із пасажирів «Рено», водій і троє пасажирів «Aуді 80» (з них двоє — малолітні діти) отримали ушкодження середнього ступеня тяжкості, жінка стала інвалідом 2 групи.
Вказані дії 22-річного Михайла Ш. суд кваліфікував за ч.1 ст. 286 КК України (порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим тілесні ушкодження середньої тяжкості) та призначив покарання у виді 4 місяців арешту з позбавленням права 2 роки керувати транспортними засобами.
Санкція статті передбачає: штраф — від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи строком до 2-ох років, або арешт — до 6 місяців, або обмеження волі до 3-ох років, із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до 3-ох років або без такого.
Також із Михайла Ш. на користь родини потерпілих суд стягнув майже 131 тис. 730 грн майнової та 330 тис. грн моральної шкоди.
Не оспорюючи фактичні обставини кримінального правопорушення та кваліфікацію дій, захисник обвинуваченого в апеляційній скарзі просив змінити вирок суду в частині вирішення цивільного позову. В обґрунтуванні своїх вимог зазначив, що обвинувачений готовий сплатити потерпілим 58 тис. 260 грн. моральної шкоди. Оскільки він добровільно одразу перерахував 250 тис. грн, таким чином, компенсувавши родині О. заявлену матеріальну шкоду.
У запереченні на апеляційну скаргу представник потерпілих зазначив, що у цивільних позовах вказана матеріальна шкода витрат на лікування, оскільки родина О. продовжує лікування.
Заслухавши суддю доповідача, обвинуваченого та його захисника, потерпілих і їх представника, прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу захисника обвинуваченого слід залишити без задоволення, а вирок суду першої інстанції — без змін.
