Рік, що минає, був доволі насиченим у спортивному плані. Представники Тернопільщини брали участь в Олімпійських іграх, представники Тернопільщини складають основу Національної збірної України з біатлону. Але були і спортивні розчарування та скандали. Втім, пров се за порядком…
Спортсменка року — Олена Підгрушна
Повернувшись у великий спорт у грудні минулого року тернополянці вдався чудовий сезон, який вона завершила в десятці кращих загального заліку Кубка світу.
Того сезону Олена на етапах Кубка світу виграла дві золоті, срібну та три бронзові нагороди, а найголовніше — кілька особистих дуелей у найзірковіших діючих біатлоністок.
Старт сезону’2016/17 поки не такий вдалий, однак потенціал для майбутніх перемог є.
Спортсмен року — Дмитро Підручний
У сезоні, що фінішував у березні, Дмитро остаточно закріпив за собою лідерську позицію вже у дорослій збірній.
Нині 25-річний спортсмен знову на чолі найголовнішої зимової збірної України.
Чоловіча команда України з біатлону не така успішна, як жіноча, та загалом за минулий сезон Дмитро сім разів входив до десятки кращих на етапах Кубка світу, а цього грудня вже відмітився 4 місцем на фініші естафети і 5-ою позицією в останній гонці року — мас-старті в Нове Мєсто. Тепер чекаємо нагород.
Олімпійці року — на Іграх у Ріо’2016 взяли участь двоє тернополян, і хоча вони були далекі від боротьби за нагороди, але все ж гідно представили наш край на головному спортивному форумі чотириріччя.
Олена Кривицька. У нинішньому фехтуванні настільки складна і виснажлива система відбору на Олімпійські ігри, що вже виступити в Ріо’2016 для нашої Олени було безумовним успіхом.
Жіноча збірна України зі шпаги в останній момент опинилася в числі вісімки щасливих збірних олімпійців.
І хоча на Іграх команда Кривицької мала гарантоване місце у чвертьфіналі, але на цій стадії зустріла опір лідерок світового рейтингу і майбутніх срібних призерок Олімпіади китаянок.
З цим суперником українки не впоралися, а в індивідуальному заліку Олена Кривицька дійшла до стадії 1/8 фіналу.
Олександр Тугарєв. У змаганнях на вітрильних дошках Олександр посів непогане як для юного дебютанта 22 місце, причому відразу в чотирьох перегонах він входив до елітної 15-ки олімпійського турніру. Побажаємо, щоб Сашко у жодному разі не втрачав бажання працювати і волю до перемог, і, гадаємо, вже на наступних Іграх він складе гідну конкуренцію уславленим чемпіонам.
Надія року — Анастасія Меркушина
Так вже повелося, що в нинішніх підсумках ми багато уваги надаємо біатлоністам, але вони того заслуговують, адже місцева біатлонна школа в числі небагатьох, що постійно постачають талантами різноманітні збірні України. І ось на черзі ще одна юна зірочка.
Незважаючи на молодий вік, а 14 січня Насті виповниться лише 22 роки, тернопільська біатлоністка вже досить давно стукає у двері головної команди країни.
У 2016-ому вона зібрала цілу колекцію медалей на молодіжних змаганнях і етапах Кубка IBU, яку поповнила трьома золотими вже цього грудня, але, на жаль, особисті гонки Кубку світу поки їй не підкоряються. Однак Настя впевнено здобула місце в естафетній команді, а кілька тижнів тому останній етап бронзової для України естафети в Поклюці пройшла впевнено і солідно, що зайвий раз довело — за нею чимала перспектива.
Розчарування року — виступ ФК «Тернопіль» під керівництвом Івана Марущака
Ще рік тому ФК «Тернопіль» «зірок з неба» не хапав, але був самобутньою командою, в гості до якої не дуже охоче їхали навіть визнані фаворити.
Прихід до клубу Івана Марущака, як потім виявилося афериста і брехуна, зруйнував у клубі всю багаторічну систему підготовки, проте нічого нового не створив.
До того ж команда під його орудою, і як президента, і як тренера, не здобула в чемпіонаті жодної (!) перемоги. Коли Марущака таки прогнали, ФК «Тернопіль» наприкінці осені з двома очками «впевнено» посідав останню сходинку турнірної таблиці. До кінця першої частини чемпіонату, уже без Марущака, знекровлений ФК «Тернопіль» зумів дещо виправити ситуацію, але він ще досі на дні.
Скандал року — боротьба за посаду голови обласної федерації футболу.
Багаторічний очільник Тернопільської обласної федерації футболу Володимир Мариновський цьогоріч несподівано отримав суперника на свою посаду, в особі нардепа Тараса Юрика. І хоча Юрик, м’яко кажучи, не футбольна людина, пристрасті в боротьбі за посаду голови очікуються просто латиноамериканські.
Занадто багато обидва конкуренти ставлять на кон, щоб тепер «давати задню» і програвати. Конференція ТОФФ призначена на 17 січня, і ця подія, очевидно, стане в області одним із перших серйозних новинних мейнстримів початку наступного року.
