Українці почали сплачувати перші рахунки за тепло у новому опалювальному сезоні після подорожчання ціни. Суми в рахунках за теплопостачання у порівнянні з позаминулим роком виросли втричі, у той час як мінімальна заробітна плата змінилась на жалюгідних дві сотні гривень.
Наразі керівництво країни вирішує проблему субсидіями, адже більшість українців аж ніяк не може сплачувати за комунальні послуги повну суму.
Так, в середньому власник однокімнатної квартири має заплатити за комунальні послуги понад 1500 гривень у той час, як мінімальна зарплата становить зараз 1450 гривень.
Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері енергетики й комунальних послуг підвищила тарифи на теплову енергію та послуги центрального опалення для населення майже в два рази з 1 липня цього року. Однак це підвищення можна сповна відчути лише зараз, коли українцям надійшли перші рахунки за теплопостачання в новому опалювальному сезоні.
Економічний експерт, директор компанії «Креатор-Буд» Ігор Гуда вважає, що Україні терміново слід брати курс на підвищення енергоефективності й впроваджувати технології, які застосували у країнах Європи ще у 90 роках. Тільки так, на думку експерта, Україна зможе позбутись енергозалежності, а пересічні українці зможуть бачити в рахунках підйомні для них суми.
Тариф на тепло і послуги центрального опалення в середньому по Україні зріс на 75-90% в залежності від конкретного підприємства теплопостачання. Відтак субсидії зараз терміново почали оформляти ті, хто з якихось причин досі цього не зробив. Різницю в рахунках компенсує держава.
— Субсидії — це добре, але ми повинні розуміти, що це не повне розв’язання проблеми, а лише відтермінування. Адже увесь житловий фонд, який дістався нам в спадок з Радянського союзу, це вкрай неефективні будинки з величезним розходом енергії. Ці будівлі потребують термінової модернізації й впровадження енергоефективних заходів. Цілком зрозуміло, що українці в умовах кризи не зможуть вкласти власні кошти в енергоефективність власних будівель, їм необхідна допомога. Цю допомогу можемо надати лише спільно, об’єднавши зусилля влади, експертів, міжнародних фондів та соціально відповідальних підприємців, — вважає Ігор Гуда.
На думку експерта, ідеал енергоефективності — пасивні будинки, які повністю забезпечують себе електроенергією та теплом. Такі будинки — не рідкість у країнах Європи, в Україні, на жаль, їх обмаль.
— Увесь секрет пасивних будинків у герметизації, використанні потужних енергоефективних технологій, зокрема теплових насосів, сонячних батарей, вітрових генераторів та іншого. В ідеалі такі ж технології можуть бути використані в українських будинках, але якщо йдеться про багатоквартирні будинки, особливо про зношений житловий фонд, то тут треба почати з простіших заходів енергоефективності, зокрема має бути проведене утеплення, встановлення лічильників тепла, індивідуальних теплових пунктів, і, звісно, в ідеалі прилади, які встановлюється в будинках, мають споживати якомога менше енергії, — говорить експерт.
