Автор книги намагався розповісти якомога більшій кількості людей про те, як боролися і гинули справжні Герої України, та привернути увагу до тих, хто вийшов з Іловайського котла живим.
Роман Зіненко – колишній боєць батальйону «Дніпро 1», читає уривок зі своєї книжки. У ній – спогади про те, що пережив два роки тому, у серпні 2014-го, в Іловайську. Книжку, розповідає, присвятив загиблому під час тих подій командиру взводу Денису Томіловичу.
РОМАН ЗІНЕНКО, автор «Іловайського щоденника»: «Книжка була написана так раптово, я сам ніколи не вважав себе і не вважаю навіть зараз себе письменником, але ж щось вплинуло, навіть не можу вам підказати, що… Буває таке, що на людину надходить чи натхнення, чи що таке, і… я пообіцяв матері, що я напишу, опишу ті події не гірше, ніж письменники, які писали книги про Іловайськ на спогадах бійців».
Його мета, переконаний Роман Зіненко, – розповісти якомога більшій кількості людей про те, як боролися і гинули справжні Герої України, та привернути увагу до тих, хто вийшов з Іловайського котла живим, але з фізичними та психологічними травмами. Робота над книжкою, зі слів автора, зайняла близько трьох місяців, передає ІНТБ.
РОМАН ЗІНЕНКО, автор «Іловайського щоденника»: «Я не міг далі продовжувати працювати над цією книжкою, було дуже важко наприкінці. Були певні проблеми зі станом здоров’я, з настроєм. Тому що постійно перечитувати… Було важко. І я вирішив на той момент, що вона має виходити такою, якою вона є».
Зі слів Романа Зіненка, від багатьох бійців надходили пропозиції доповнити «Іловайський щоденник» своїми історіями. Над втіленням цього, розповідає автор, працює.
Перша презентація «Іловайського щоденника» відбулася у Києві, потім – Дніпро, і ось тепер автор представляє її у Тернополі, під час вечора пам’яті, присвяченого Іловайській трагедії, перед повним залом бійців АТО і просто небайдужих, які прийшли сюди, щоб віддати шану загиблим.
ВОЛОДИМИР ГРИЦИНА, співорганізатор заходу, військовослужбовець 131 ОРБ: «Для мене це, першим ділом, я думаю, зберегти пам’ять про тих хлопців, і, також, іншим хлопцям показати, що потрібно боротись за своє і відстоювати своє».
